Українсько-німецька фахова зустріч з питань конституційного права та процесу

Версія для друку

 

Українсько-німецька фахова зустріч з питань
конституційного права та процесу

16.10.2018

         У Конституційному Суді України відбулася сьома українсько-німецька фахова зустріч з питань конституційного права та процесу. Захід був організований Конституційним Судом України спільно з Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва.

У зустрічі взяли участь Голова та судді Конституційного Суду України, наукові консультанти суддів, працівники Секретаріату Суду, німецькі експерти з питань конституційного права – суддя Федерального конституційного суду Німеччини у відставці, професор, доктор Удо Штайнер, Президент Конституційного Суду Землі Саксонія-Ангальт у відставці Вінфрід Шуберт, науковий співробітник Інституту зарубіжного публічного права та міжнародного права імені Макса Планка, доктор Маттіас Гартвіг, старший менеджер проектів Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва Вольфрам Гертіг та юридичний радник Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва Геннадій Рижков.

Захід модерували суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко та керівник Секретаріату Суду Ярослав Василькевич.

Програма зустрічі передбачала фахове обговорення питань щодо опрацювання конституційних скарг в Секретаріаті Суду, забезпечення виконання рішень Конституційного Суду України, практичної діяльності органу конституційного контролю в рамках підготовки та ухвалення рішень, а також співвідношення судової практики конституційних судів та Європейського суду з прав людини.

Зі вступним словом до учасників заходу звернувся доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук. Відкриваючи захід, Голова Суду зазначив, що, саме 16 жовтня Конституційний Суд України відзначає 22-гу річницю своєї діяльності. «Вітаю колег зі знаменною подією та бажаю успіхів у подальшому утвердженні конституційних принципів і цінностей», – підкреслив він. Станіслав Шевчук висловив щиру подяку Німецькому фонду міжнародного співробітництва, за сприяння якого регулярно проводяться українсько-німецькі фахові зустрічі з конституційно-правової проблематики.

Очільник Суду наголосив на актуальності обраної тематики, яка присвячена питанням конституційного права та процесу, зокрема, функціонуванню інституту конституційної скарги. Голова Суду підкреслив, що із запровадженням такого важливого інституту людина отримала змогу безпосередньо звернутися до Конституційного Суду України з метою захисту своїх конституційних прав, порушених законом. Він навів статистичні показники стосовно надходжень конституційних скарг та їх опрацювання в Суді, зазначивши, що перший досвід розгляду конституційних скарг свідчить про недостатнє розуміння природи цього інституту.

«Фахове обговорення реалізації Україною інституту конституційної скарги, забезпечення виконання рішень Конституційного Суду України, зокрема за конституційними скаргами, пов’язане з необхідністю ретельного вивчення світового досвіду функціонування цього інституту, зокрема, Німеччини», – зазначив Голова Суду. Наголошуючи на важливості міжнародного співробітництва, Станіслав Шевчук також акцентував увагу на тому, що у своїх рішеннях Конституційний Суд України сформулював принцип «дружнього ставлення» до норм міжнародного права, відповідно до якого Суд враховує приписи чинних міжнародних договорів і практику тлумачення цих договорів міжнародними органами, юрисдикцію яких визнала Україна.

Станіслав Шевчук побажав учасникам плідної роботи та зазначив, що наразі Конституційний Суд України у питанні розгляду конституційних скарг знаходиться ще на початку свого шляху, що збільшує потребу у фаховому обговоренні цього питання.

Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук Ігор Сліденко подякував німецьким гостям за участь у фаховому обговоренні питань, пов’язаних із реалізацією інституту конституційної скарги в Україні.

Суддя зазначив, що зрушення, які відбулися в правовий системі України два року тому в результаті здійснення конституційної реформи, коли було запроваджено, зокрема, інститут конституційної скарги та змінено повноваження Суду, ставлять перед Конституційним Судом України нові виклики, що потребують якісних і фахових обговорень тих проблем, які до цього в правовій системі України практично не зустрічалися.

Ігор Сліденко підкреслив, що для Суду допомога фахівців Федеративної Республіки Німеччини є особливо цінною, оскільки досвід Федерального конституційного суду Німеччини, зокрема, в частині реалізації інституту конституційної скарги, на сьогодні є повним та якісним. Він побажав учасникам заходу фахових відповідей на ті непрості питання, які сьогодні стоять перед Конституційним Судом України.

Старший менеджер проектів Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва Вольфрам Гертіг привітав Голову, суддів та працівників Секретаріату Конституційного Суду України з 22-ою річницею його діяльності та побажав великих успіхів у подальшій роботі.

​​Промовець відзначив, що співпраця між Німецьким фондом міжнародного співробітництва та Конституційним Судом України триває понад 20 років і наголосив на важливості обміну правовим досвідом у форматі фахових обговорень між органами конституційної юрисдикції.

Вольфрам Гертіг зазначив, що міжнародні експерти з великим інтересом спостерігають за усіма процесами, що пов’язані з реалізацією реформ в Україні, зокрема, конституційної реформи та запровадженням інституту конституційної скарги, які є вкрай необхідними для правової держави. Він наголосив на важливості порушених питань, які сьогодні винесено на обговорення, та побажав плідної дискусії.

Про функціонування інституту конституційної скарги, запровадженого в Україні з метою забезпечення ефективного захисту прав людини, які зазнали порушення у результаті застосування тих положень закону України, що суперечать основоположним конституційним засадам і принципам, розповів керівник Секретаріату Конституційного Суду України Ярослав Василькевич. Промовець представив учасникам заходу інфографіку щодо надходжень конституційних скарг до Суду та їх опрацювання у Секретаріаті Суду.

Під час презентації керівник Секретаріату Суду розповів про структуру органу конституційного контролю, етапи розгляду конституційних скарг у Суді, суб’єктів права на конституційну скаргу, а також акцентував увагу на відповідності скарг вимогам Закону за формою та питаннях, які найчастіше порушуються у скарзі.

Було зазначено, що до етапів розгляду конституційної скарги належать: подання такої скарги до КСУ; попередня її перевірка Секретаріатом Суду щодо відповідності за формою вимогам Закону; визначення судді-доповідача у справі; вивчення суддею-доповідачем матеріалів конституційної скарги, яка за формою відповідає вимогам Закону, та підготовка таких матеріалів для розгляду на колегії; розгляд на колегії та постановлення ухвали колегії суддів про відкриття конституційного провадження або про відмову у його відкритті; розгляд справи Сенатом; ухвалення Рішення.

Розповідаючи про вимоги до форми конституційної скарги, Ярослав Василькевич наголосив на важливості, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб`єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону. Саме така визначена законом вимога найчастіше не дотримується заявником, – підкреслив він.

Крім того, за словами керівника Секретаріату Суду, значна частина конституційних скарг була повернута скаржникам через те, що особами порушувалися питання, які не можуть бути об’єктом конституційної скарги, зокрема, щодо незгоди та оскарження рішень судів у системі судоустрою України; дій органів та їх посадових осіб; відповідності приписам Основного Закону України підзаконних актів, положень законодавчих актів, які в остаточному судовому рішенні у справі особи не застосовувались.

Ярослав Василькевич акцентував увагу на тому, що повернення Секретаріатом Суду конституційної скарги, яка за формою не відповідає вимогам Закону  не перешкоджає повторному зверненню до Суду, а навпаки сприяє розподіленню такої скарги судді-доповідачу та її розгляду після усунення вказаних помилок. Суддя-доповідач у справі визначається шляхом розподілу звернень між суддями почергово, в алфавітному порядку, за датою надходження та номеру реєстрації безвідносно до форми звернення, – підсумував він.

Під час першої частини фахової зустрічі були обговоренні питання, зокрема, щодо співвідношення принципу «права на законного суддю» та опрацювання поданих до Суду конституційних скарг у Секретаріаті Суду із можливим їх поверненням з причин невідповідності вимогам щодо форми та змісту; критеріїв «очевидно необґрунтованої» конституційної скарги; практичної реалізації норми Закону про Федеральний конституційний суд Німеччини щодо зловживання правом на звернення із конституційною скаргою тощо.

За словами Президента Конституційного Суду Землі Саксонія-Ангальт у відставці Вінфріда Шуберта, інститут конституційної скарги в Німеччині закріплений на конституційному рівні, та Федеральний конституційний суд уповноважений розглядати конституційні скарги, що можуть бути подані будь-якою особою, яка вважає, що державна влада порушила одне з її основних прав, що гарантуються Конституцією ФРН, або одне з прав, яке є рівноцінним основоположним правам.

Експерт зазначив, що фізичні особи – громадяни Німеччини, мають право подавати конституційну скаргу щодо будь-якого фундаментального права; іноземці й особи без громадянства можуть подати таку скаргу щодо тих прав, які визнані за ними Конституцією ФРН. Як зазначив промовець, до суб’єктів права на конституційну скаргу належать також юридичні особи, якщо порушені права останніх можна віднести до фундаментальних, тобто тих, які захищаються Основним Законом. Він також додав, що в обґрунтуванні скарги має бути визначено право, порушення якого підлягає оскарженню, а також акти, дії чи бездіяльність органу або установи, якими скаржнику завдано шкоди.

Продовжуючи свій виступ, Вінфрід Шуберт зауважив, що слухання за конституційними скаргами безкоштовні, але водночас, підкреслив, що Суд може накласти штраф (до 2600 євро) за зловживання правом на подання конституційної скарги. Промовець повідомив, що у 2017 році відповідний штраф накладався 13 разів.

Крім того, Вінфрід Шуберт зосередив увагу на статистичних показниках щодо кількості конституційних скарг, що надійшли до Суду, та відмов у відкритті проваджень у справах. Так, за його словами, з майже 6000 скарг 5748 (близько 86%) визнанні недопустимими і з близько 20% скарг було ухвалено рішення. Питання допустимості та встановлення певних «фільтрів», на думку експерта, є важливим, оскільки це допомагає впоратися з великою кількістю скарг, які надходять до Суду.

У ході фахового обговорення науковий співробітник Інституту зарубіжного публічного права та міжнародного права імені Макса Планка, доктор Маттіас Гартвіг зазначив, що в Німеччині існують жорсткі вимоги щодо обґрунтування конституційної скарги та строків її подання. Так, конституційні скарги мають бути подані протягом одного місяця після ухвалення остаточного судового рішення. Упродовж цього періоду, за його словами, скаржник повинен надати повне обґрунтування, а також всі необхідні документи. Якщо інформація, яка повинна надаватися відповідно до мінімальних вимог для ​​обґрунтування конституційної скарги, подана після закінчення терміну, конституційна скарга залишається неприйнятною, додав він. Водночас, за його словами, скарга може бути прийнята у разі, якщо пропуск строку відбувся не з провини скаржника. У такому випадку, причини пропуску строку подання скарги повинні бути зазначені та належним чином підтвердженні.

Промовець також підкреслив, що конституційна скарга є прийнятною лише за умови вичерпання всіх юридичних засобів захисту. Крім того, мають бути використані всі інші доступні можливості для виправлення чи запобігання оскарженню порушення Конституції, так звана субсидіарність конституційної скарги. У конституційній скарзі особа має обґрунтувати прямий зв’язок між актами державної влади та порушенням її прав.

У розвиток дискусії, суддя Федерального конституційного суду Німеччини у відставці, професор, доктор Удо Штайнер зазначив, що у випадку, якщо, на думку Суду розгляд скарги є суспільно важливим, то Суд може допустити її до розгляду, незважаючи на неточності в обґрунтуванні.

Друга частина заходу, під час якої обговорювалися питання забезпечення виконання рішень конституційного суду та механізми контролю за їх реалізацією, зокрема, у справах за конституційними скаргами, розпочалася з виступу Удо Штайнера. Промовець розповів, що у Німеччині не існує спеціальних методів виконання рішень конституційних судів. Проте, додав він, у Німеччині немає проблем з виконанням рішень органів конституційної юрисдикції. «У більшості випадків рішення конституційних судів якісно та своєчасно виконуються», – наголосив промовець. За словами судді у відставці, правова свідомість відчувається на рівні всіх юридичних інституцій.

Удо Штайнер зазначив, що важливу роль у реалізації контролю за виконанням актів КС відіграють німецькі засоби масової інформації. «ЗМІ є «військовим батальйоном» органу конституційного контролю Німеччини», – підкреслив промовець. У цьому контексті доповідач акцентував увагу на важливості проведення відкритих засідань, зокрема, з резонансних справ, що знаходяться на розгляді Суду. Таким чином, додав він, громадськість за допомогою ЗМІ має змогу отримати повну інформацію.

Суддя Федерального конституційного суду Німеччини у відставці наголосив, що німецьке суспільство сьогодні довіряє конституційним судам. За його словами, Суд має високий авторитет, а доброчесність суддів не піддається сумніву. На переконання Удо Штайнера, саме такі гарантії, як висока заробітна плата, регулярна ротація (суддя призначається на один 12-річний термін), дотримання суддівської етики та мінімізація політичного впливу робить КС ФРН незалежним та підвищує довіру до нього. Орган конституційного контролю країни має почувати себе захищеним, підкреслив він. Науковець також зауважив, що рішення Суду мають бути якісно аргументовані та промовляти самі за себе, тому у Федеративного конституційного суду Німеччини відсутня практика коментування рішень.

Президент конституційного суду землі Саксонія-Ангальт у відставці Вінфрід Шуберт зазначив, що 81% населення Федеративної Республіки Німеччини довіряє конституційним судам. Рішення КС, за його словами, добре сприймаються суспільством. Промовець підкреслив, що кризові ситуації час від часу траплялися в історії Німеччини, однак, додав він, орган конституційного контролю країни повинен професійно виконувати свої обов’язки у будь-якій ситуації. «Конституційний суд має завжди залишатися флагманом судової системи країни», – підкреслив конституціоналіст.

Промовець наголосив, що саме інститут конституційної скарги наближає конституційні суди до людини. Сьогодні, додав він, громадяни Німеччини сприймають Конституційний Суд Федеральної Республіки Німеччини як Суд, який може захистити конкретне конституційне право особи. На переконання Вінфріда Шуберта, першочергову роль у підвищенні довіри суспільства до Суду, відіграє якісна аргументація актів Суду. «Важливо показати суспільству, що рішення приймаються без політичного контексту», – підсумував він.

Питання практичної діяльності конституційного суду в рамках підготовки та ухвалення рішень, а також порядок замовлення конституційним судом висновків експертів/експертних установ були обговорені під час заключної частини зустрічі. Обмін досвідом, важливими ідеями та думками, став логічним завершенням першого дня роботи сьомої українсько-німецької фахової зустрічі з питань конституційного права та процесу.

Другий день роботи українсько-німецької фахової зустрічі з питань конституційного права та процесу стартував з дискусії про співвідношення судової практики конституційних судів та Європейського суду з прав людини.

Суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко, звертаючись до учасників заходу, зазначив, що після ухвалення Закону України «Про Конституційний Суд України» підходи до співвідношення і взаємодії міжнародного та національного права змінилися. На його переконання, Конституційний Суд України має брати до уваги усталену практику ЄСПЛ, оскільки після запровадження інституту конституційної скарги Суд покликаний, певною мірою, перенести вирішення питань відновлення порушених прав людини з міжнародного на національний рівень.

Про відмінність підходів ЄСПЛ і конституційних судів України та Німеччини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також про місце Конвенції в німецькій правовій системі розповів науковий співробітник Інституту зарубіжного публічного права та міжнародного права імені Макса Планка, доктор Маттіас Гартвіг. Експерт наголосив, що місце Конвенції в національних правових системах визначається двома чинниками: характером самої Конвенції та конституційним ладом відповідної країни.

За словами Маттіаса Гартвіга, місце Конвенції в національних правових системах різниться. Наприклад, зазначив він, у Австрії Конвенція має статус Конституції, а отже норми Конституції мають таку саму юридичну силу, як і норми Конвенції. У той самий час, у Турецькій Республіці ратифіковані міжнародні договори мають перевагу над нормами національного законодавства. Що стосується Німеччини, зауважив промовець, Конвенція застосовується на рівні звичайного права. Водночас, він зазначив, що в Україні існує аналогічний підхід, а отже норми Конвенції застосовуються так само, як і звичайного закону. «Не завжди Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод узгоджується з національними конституціями, тож у випадку Німеччини та України перевагу матимуть національні норми», – підкреслив експерт.

У своїй доповіді він також зазначив, що довгий час у Німеччині Конвенція не відігравала важливої ролі. На думку Маттіаса Гартвіга, саме судова практика сприяла підвищенню ролі Конвенції та практики ЄСПЛ у німецькій правовій системі. Як приклад він навів рішення Федерального конституційного суду Німеччини, в якому Суд вказав, що суди Німеччини зобов’язані враховувати положення Конвенції та брати до уваги судову практику ЄСПЛ. «У разі, якщо позиція ЄСПЛ з аналогічної справи не була врахована у рішенні суду Німеччини, то це може стати підставою для звернення особи з конституційною скаргою до Федерального конституційного суду Німеччини. Це ж стосується застосування норм Конвенції», – повідомив Маттіас Гартвіг. Таким чином, за його словами, Суд розробив власну догматику, якою було посилено роль Конвенції та рішень ЄСПЛ.

Окремо промовець розповів про застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд – ред.).  «У Конституції ФРН немає аналогічної норми, водночас щодо порушення саме цього права скаржниками подається найбільше конституційних скарг до Федерального конституційного суду Німеччини», – зауважив експерт.

Підсумовуючи, Маттіас Гартвіг підкреслив, що рішення ЄСПЛ проти Німеччини ухвалюються не часто, однак саме вони допомагають удосконалювати національну правову систему Німеччини. Він звернув увагу присутніх на те, що Європейський суд з прав людини не може скасовувати рішення національних судів, а лише надає висновок про їх невідповідність Конвенції. Подальші кроки, додав він, за національною правовою системою. Він зауважив, що ЄСПЛ ухвалено велику кількість рішень проти України, та висловив сподівання на те, що завдяки запровадженню в Україні інституту конституційної скарги буде вирішено чимало проблемних питань.

Продовжив дискусію на згадану тематику Президент Конституційного Суду Землі Саксонія-Ангальт у відставці Вінфрід Шуберт. У своєму виступі на прикладі конкретних судових справ він детально проаналізував підходи судів Німеччини до застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Вінфрід Шуберт висловив переконання, що при ухваленні рішень кожен суддя має враховувати їх правові наслідки. «Не всі рішення конституційних судів подобаються суспільству, але все ж вони мають бути виконані», – підсумував промовець.

Суддя Федерального конституційного суду Німеччини у відставці, професор, доктор Удо Штайнер розповів, що судова практика Європейського суду з прав людини накладає на Німеччину певні обов’язки, зокрема, при розгляді конституційних скарг. Суддя також звернув увагу на ризики, пов’язані із запровадженням цього механізму. Він зауважив, що одним з таких ризиків є можливість конфлікту між органами конституційної юрисдикції та спеціалізованими судами. Також, додав експерт, у випадку неврахування практики ЄСПЛ, скаржник, після отримання рішення за конституційною скаргою, яке його не влаштовує, може, звернувшись до ЄСПЛ, отримати висновок щодо невідповідності такого рішення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Удо Штайнер зазначив, що у органів конституційного контролю Німеччини існує практика відтермінування втрати чинності законами, визнаними неконституційними. «Це той інструментарій, що дозволяє уникнути хаосу після визнання закону неконституційним практика», – додав він. Крім того, за його словами, у самому рішенні може бути визначено порядок його виконання.

Підсумки Сьомої українсько-німецької фахової зустрічі з питань конституційного права та процесу підвів суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко. За його словами, практика розгляду конституційних скарг в Україні знаходиться ще на стадії формування. «Конституційний Суд України вибудовує власну практику розгляду конституційних скарг, враховуючи міжнародний досвід з цього питання, зокрема, й Німеччини», – наголосив суддя.

Ігор Сліденко зауважив, що практика Конституційного Суду України з розгляду конституційних скарг знаходиться на етапі становлення, і такі зустрічі, на його думку, є надзвичайно корисними. «Порушена проблематика не лише дозволила знайти відповіді на велику кількість актуальних питань з конституційного судочинства, а й породила нові питання для подальших дискусій», – підкреслив суддя.

Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук подякував гостям за відносини довіри і взаємоповаги, що склалися між органами конституційного контролю України і Німеччини та висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю.

 

 

Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2018 Конституційний Суд України