|
|
|
|
Народився 1939 року в Покровському районі Дніпропетровської області в селянській родині. Закінчив училище механізації сільського господарства, сільськогосподарський технікум. Працював трактористом, механіком колгоспу. 1967 року закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка. З 1966 року працював старшим редактором редакції журналу "Радянське право". З 1971 року — аспірант, науковий співробітник, вчений секретар Інституту держави і права АН УРСР. У 1990—1991 роках працював помічником Голови Верховної Ради України. З 1991 року очолював Юридичну службу (Управління) Адміністрації Президента України. У вересні 1996 року Указом Президента України призначений суддею Конституційного Суду України. На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України був обраний Головою Конституційного Суду України з 19 жовтня 1996 року по 18 жовтня 1999 року. Кандидат юридичних наук. Дійсний член Академії правових наук України, "Заслужений юрист України" (08.07.1994). "Орден князя Ярослава Мудрого" V ступеня (17.10.1997), "Орден князя Ярослава Мудрого" ІV ступеня (02.03.2004), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002), Почесна грамота Верховної Ради України (2003), Диплом Голови КСУ (18.10.2003), Почесна грамота ВРУ (жовтень 2006), орден "За розбудову України" імені М. Грушевського (грудень 2006) –"Золота Фортуна", орден Федеративної Республіки Німеччина "Великий Хрест за заслуги" (2006), орден "За заслуги" ІІІ ступеня (23.02.2009), "Орден князя Ярослава Мудрого" ІІІ ступеня (посмертно, 22.10.2021) Заслужений юрист України. Брав участь у розробці проектів Конституції України, Закону про мови в Україні, Закону про вибори народних депутатів України, Декларації про державний суверенітет України, Закону про Конституційний Суд України. Тимченко Іван Артемович припинив повноваження судді Конституційного Суду України з 22 березня 2004 року. Помер 12 серпня 2020 року. |
