ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-10-25
факс 287-36-16
Голова та судді Конституційного Суду України взяли участь в Першому Конгресі Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів
Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін та судді Ігор Сліденко, Станіслав Шевчук взяли участь у Першому Конгресі Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів (BBCJ) “Роль конституційних судів у захисті демократичних цінностей”, що проходив в місті Кишинеу (Республіка Молдова) з 30 червня по 2 липня.
Перший Конгрес Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів відбувався за участю країн–членів – Грузії, Литовської Республіки, Республіки Молдова, України, а також представників Венеціанської Комісії Ради Європи, ОБСЄ, очільників та суддів органів конституційної юрисдикції країн – Азербайджанської Республіки, Республіки Кіпр, Латвійської Республіки, Республіки Польща, Румунії, Турецької Республіки, представників органів державної влади Республіки Молдова, наукових закладів.
Програма заходу передбачала робочі засідання на тему: “Незалежність конституційних судів – останні події та виклики”, “Дія конституційних актів (рішень, ухвал, постанов)”, “Оптимізація повноважень органів конституційного контролю: тлумачення закону – pro чи contra?”, „Горизонтальний ефект конституційних прав, обов’язок тлумачити закон відповідно до Конституції (непряма дія) та пряма дія конституційних положень“.
Під час робочого засідання – “Незалежність конституційних судів – останні події та виклики” – з доповіддю виступив Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін, який наголосив на важливості й актуальності даної теми.
Голова Суду зазначив, що судовий конституційний контроль, як основна функція органів конституційної юрисдикції, є невід’ємним елементом верховенства права і важливою складовою загальнодержавного механізму захисту прав людини та основних свобод у правовій демократичній державі. Тому незалежність, недоторканність суддів є перш за все гарантією поваги держави і суспільства до проголошеного на конституційному рівні принципу правової та демократичної держави.
Промовець підкреслив, що Конституція України, продовжуючи демократичні традиції конституцій Пилипа Орлика, Української Народної Республіки та інших історичних пам’яток українського конституціоналізму, визначила незалежність суддів і заборону впливу на них одними з головних принципів організації правосуддя, які гарантуються і захищаються Конституцією та законами незалежної Української держави.
Юрій Баулін зазначив, що питання, які пов’язані із забезпеченням незалежності суддів перебувають під постійним контролем з боку міжнародного співтовариства і неодноразово знаходили своє відображення в численних актах міжнародного права в галузі захисту прав людини і громадянина. Він також наголосив, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України – це означає „заборону будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов᾿язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо“.
І підкреслив, що повага і дотримання конституції, законів всіма членами суспільства, всіма службовими особами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування є невід’ємною рисою демократичної, правової держа
ви.
Крім того, очільник Суду розповів про те, що двадцятирічний шлях єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні був не завжди простим. За час своєї діяльності Конституційний Суд України кілька разів випробував на собі актуальність питання незалежності судової влади, опинявся під тиском з боку інших органів влади та різних політичних сил.
Разом з тим, перші акти прийняті Конституційним Судом України мали велике суспільне значення для становлення України як правової держави, – констатував Юрій Баулін.
У зв’язку із прийнятими змінами до Конституції України в частині правосуддя Голова Суду розповів про певні особливості вступу на посаду судді КСУ, припинення його повноважень, а також зупинився на питаннях подальшої діяльності Конституційного Суду України.
Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін висловив подяку представникам країн-членів за підтримку України у захисті незалежності і територіальної цілісності.
Під час робочого засідання – “Дія конституційних актів (рішень, ухвал, постанов)” – до присутніх з доповіддю на тему „Перспектива дії актів Конституційного Суду України“ звернувся суддя Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, який розповів про особливості дії актів Конституційного Суду України в часі.
Особливу увагу в доповіді було приділено питанню обов’язковості висновків Конституційного Суду України щодо законів про внесення змін до Конституції України та неприпустимість від їх відхилення у процесі внесення змін до Основного Закону України. Крім того, суддя охарактеризував причини невиконання рішень Конституційного Суду України Верховною Радою України та іншими органами державної влади. Також у виступі він торкнувся останньої практики органу конституційної юрисдикції України в аспекті рішення про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу.
Під час робочого засідання “Оптимізація повноважень органів конституційного контролю: тлумачення закону – pro чи contra?” з доповіддю виступив суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко.
Витоки проблеми суддя вбачає в радянській практиці – діяльності президій ВР СРСР, УРСР, які мали право тлумачити закони. Офіційне тлумачення невідоме більшості правових систем світу та тісно пов’язано з радянською правовою системою, – підкреслив промовець. Так, згідно з пунктом „б“ статті 30 Конституції УРСР 1937 року повноваження щодо офіційного тлумачення законів було закріплено за Президією Верховної Ради УРСР. Повноваження щодо офіційного тлумачення законів зберігалися за Верховною Радою України до 1996 року, коли відповідно до Конституції України відбувся перерозподіл цих повноважень на користь Конституційного Суду України.
Продовжуючи виступ, Ігор Сліденко зазначив, що Конституція України 1996 року в контексті проблематики уявляється як альтернатива підходам до захисту прав і свобод: конституційна скарга проти тлумачення законів, а в цілому – радянський підхід проти західного. Тобто закріплення за Конституційним Судом України право тлумачити закони розглядається як атавізм.
Єдиний плюс такого підходу – у правовій системі України це був єдиний спосіб захистити права фізичних та юридичних осіб безпосередньо в Конституційному Суді України шляхом застосування механізму тлумачення або тлумачення та питання щодо конституційності норми або закону, – констатував суддя. Однак при цьому, – продовжив Ігор Сліденко, – процес захисту прав і свобод громадян шляхом офіційного тлумачення ставав дуже складним і заплутаним, оскільки можливості Конституційного Суду України щодо захисту прав та свобод людини і громадянина певною мірою обмежені встановленими формами конституційного контролю – абстрактним, факультативним.
Промовець наголосив, що підстави для їх звернення також були обмежені певними умовами, зокрема, наявністю неоднозначного застосування одних і тих самих положень Конституції України чи законів України судами України, іншими органами державної влади. А це звичайному громадянину довести складно, тому що потребує багато часу та юридичної обізнаності.
Крім того, Ігор Сліденко зупинився на позиції „проти“, яка формулювалась ним таким чином:
по-перше, ніхто не може відмовити в тлумаченні тому, хто створював норми, в даному випадку – парламенту;
по-друге, ніде в світі „тлумачення“ не застосовують широко. Навіть офіційне тлумачення конституції – це скоріше виняток з правила (досвід ФКС, Іспанії, Молдови) тлумачення законів в цьому контексті взагалі виглядає „білою вороною“;
по-третє, доктринальне заперечення тлумачення законів органом конституційного контролю полягає в тому, що за умови писаної конституції закони (акти парламенту) є нічим іншим як детальною інтерпретацією норм конституції. Таким чином, тлумачення законів органом конституційного контролю є нічим іншим як інтерпретацією інтерпретації;
по-четверте, неадекватне сприйняття норми суб’єктами правозастосування вирішується або узгодженням судової практики (верховні суди), або внесенням змін до норми (парламент). Таким чином, наділяючи сенсом норму, створену парламентом, орган конституційного контролю легко виходить за межі своїх повноважень, перетворюючись або в парламент, або в звичайний суд.
По-п’яте, акт офіційного тлумачення закону не є джерелом права, оскільки не містить в собі всіх ознак нормативності. Через це важко забезпечити результативну діяльність та престиж Конституційного Суду щодо забезпечення виконання його рішень, – сказав суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко.
Учасники Конгресу високо оцінили ідею створення Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів, яка стане успішною платформою для розробки спільних проектів, і матиме важливе значення як для країн-членів, так і для інших інститутів конституційної юрисдикції в регіоні.
1 липня відбулася Генеральна асамблея Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів, на якому було затверджено офіційні символи Асоціації, дизайн та наповнення новоствореного веб-сайту Асоціації, обговорювалися питання подальшої співпраці в рамках Всесвітньої конференції конституційного правосуддя, Конференції європейських конституційних судів та інші актуальні питання, що постають перед конституційними судами на сучасному етапі.
Відповідно до Статуту Асоціації з 1 січня 2017 року головування в Асоціації перейде до Конституційного Суду України. Прийнято рішення, що другий Конгрес Асоціації відбудеться в Україні в травні 2017 року на тему: "Роль конституційного суду в частині гармонізації національної конституції з актами міжнародного
права та права ЄС, рішеннями міжнародних судів".
Довідка.
В жовтні 2015 року у місті Вільнюс (Литовська Республіка) керівництво конституційних судів України, Грузії, Литви, Молдови підписали Декларацію про створення Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів.
Згідно із Статутом цілями Асоціації є сприяння захисту прав людини та основних свобод, гарантування демократичних принципів та цінностей, забезпечення і реалізація принципів верховенства права, сприяння незалежності конституційних судів у здійсненні конституційного правосуддя, співпраця та обмін досвідом серед членів.
Враховуючи вказані цілі, функціями Асоціації є організація спільних заходів на регулярній основі, сприяння обміну досвідом та інформацією з питань конституційного правосуддя, зміцнення діалогу між членами Асоціації, співпраця з міжнародними організаціями та іншими установами, що поділяють цілі Асоціації.
Органами Асоціації, за допомогою яких вона здійснює свою діяльність, є Генеральна асамблея та Генеральний секретар.
Генеральна асамблея, яка збирається щорічно, складається з голів конституційних судів та еквівалентних їм інститутів – членів Асоціації.
Головування в Асоціації здійснюється Головою кожного члена Асоціації строком на один рік. Ротація здійснюється в алфавітному порядку держав, представлених членами Асоціації.
