ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-10-25
факс 287-36-16
Судді Конституційного Суду України взяли участь у Міжнародному конгресі „Конституційне правосуддя та політика“
Судді Конституційного Суду України Ігор Сліденко і Станіслав Шевчук взяли участь у 18-му Міжнародному конгресі „Конституційне правосуддя та політика“, що проходив 14-15 жовтня в місті Регенсбург (Федеративна Республіка Німеччина).
Участь у заході брали голови та судді органів конституційної юрисдикції Албанії, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Латвії, Литви, Молдови, України, суду ЄС, вчені вищих навчальних закладів, наукових установ, зокрема, країн – Греції, Грузії, Італії, Литви, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Туреччини, Угорщини, України, Франції, Швеції тощо.
Суддя Конституційного Суду України Станіслав Шевчук був модератором першого пленарного засідання Міжнародного конгресу.
Під час роботи конгресу суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук Ігор Сліденко представив доповідь „Політизація Конституційного Суду: причини і наслідки“.
Згадуючи Ганса Кельзена, суддя зазначає, що відомий австрійський та американський юрист вбачав політичні функції в галузі права й визнав, що в основі будь-якої Конституції лежить „політична концепція“ і Конституції мають політичний характер.
В доповіді підкреслено, що західний погляд на політизацію проблеми конституційного контролю полягає у визнанні її політичної складової. „Конституційний контроль як невід’ємна частини політичної сфери – це те, що повинно бути прийнято спокійно, незалежно від нашого ставлення до політики“, – наголошено у виступі.
Також зазначено, що однією з причин політизації органів конституційного контролю є їх становлення в системі „стримувань і противаг“ та поділу влади, і якщо орган конституційного контролю не є незалежним арбітром, то він готовий до різкої політизації в трикутнику „парламент – уряд – глава держави“, і це є підтвердженням того, що неможливо бути частиною політичної системи і не бути політизованим. Політизація шкідлива, насамперед тим, що намагається втиснути багатогранність проблеми у вузькі межі доцільності, викривлюючи, таким чином, і власне проблему.
Згадуючи вислів вченого, політичного діяча Бенджаміна Франкліна – „чим кращий лікар, тим більше він знає непотрібних ліків“, суддя підкреслює, що орган конституційного контролю має можливість ухилятися від політично незручних слухань.
Доповідач вказує кілька рівнів політичної складової в діяльності органів конституційного контролю, зокрема пов’язаною з позиціонуванням таких органів, головним аргументом якого є належність органів конституційного контролю державному механізму, який здійснює державну владу та має політичний характер, а також пов’язаною з політичним характером компетенції та повноважень органів конституційного контролю тощо.
Також акцентовано увагу на зовнішніх та внутрішніх факторах впливу на органи конституційного контролю. „Для ефективної деполітизації органи конституційного контролю повинні бути захищені від зовнішнього впливу та бути достатньо самостійними“, – зазначено в доповіді.
На міжнародному конгресі з доповіддю «Межі втручання у конституційні права і свободи на підставі закону» виступив суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Станіслав Шевчук. Він зупинився на формальних та змістовних критеріях визначення конституційності законів, що обмежують конституційні права та свободи, та поінформував учасників Конгресу про останню практику Конституційного Суду України з цього приводу.
Окремо суддя наголосив на доктрині в сучасному конституційному праві, відповідно до якої парламент не може позитивно встановлювати сутнісний зміст фундаментальних свобод, оскільки вони є негативними за своєю суттю. Втім парламент може встановлювати обмеження у законі, що мають відповідати формальним та змістовним критеріям, які експліцитно та імпліцитно містяться у Конституції.
На заході було заслухано та обговорено низку доповідей країн-учасників.
