ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
(СЕКТОР ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ)
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-10-25
факс 287-36-16
Судді Конституційного Суду України взяли участь у четвертому Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя
З 10 по 15 вересня 2017 року делегація Конституційного Суду України на запрошення Голови Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюса Жалімаса взяла участь у четвертому Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя «Верховенство права та конституційне правосуддя в сучасному світі», що відбувся в місті Вільнюс (Литовська Республіка).
До складу делегації увійшли в.о. Голови Конституційного Суду України Віктор Кривенко, судді Конституційного Суду України Ігор Сліденко та Станіслав Шевчук і суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Шишкін.
Організаторами заходу виступили Конституційний Суд Республіки Литва спільно з Європейською комісією за демократію через право Ради Європи (Венеціанська Комісія).
Мета Конгресу – сприяння міжнародному діалогу між судами органів конституційної юстиції світу і зміцнення конституційного правосуддя як ключового елементу демократії, захисту прав людини та верховенства права.
Конгрес Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (далі – ВККП) є організацією, що об’єднує органи конституційного контролю з усіх країн світу. На сьогоднішній день він налічує 110 таких органів з Європи, Африки, Америки, Азії та Австралії. Починаючи з 2009 року, Конгреси ВККП проводяться раз на три роки і щоразу місцем їх проведення є інший континент. Востаннє Конгрес мав місце у 2014 році в м. Сеул (Республіка Корея).
Конституційний Суд України є членом ВККП з 2011 року та входить до кола її засновників. Представники Конституційного Суду України брали участь у попередніх конгресах організації, що відбулися у 2009 році в м. Кейптаун (ПАР), у 2011 році в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) та у 2014 році у м. Сеул (Республіка Корея).
Конгрес у Вільнюсі відкрив Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас. Він наголосив на важливості конституційного правосуддя в сучасному світі. Зауважив, що верховенство права включає в себе всі людські цінності. А тому покликання кожного конституційного суду – захищати людську гідність і гарантувати права людини.
Окремо очільник Конституційного Суду Литовської Республіки зупинився на питанні дискредитованого Конституційного Суду Російської Федерації через його рішення про анексію Криму. Дейнюс Жалімас зазначив, що подібні дії є злочином. Адже світова практика не має аналогічних прецедентів, де орган конституційного правосуддя використовувався б владою у злочинних цілях.
Зі вступною промовою виступила також Президент Литовської Республіки Даля Грибаускайте. Вона висловила впевненість, що проведення Конгресу є істотним внеском у захист і зміцнення верховенства права, миру і безпеки у всьому світі. Адже в Європі спостерігаються нові спроби «перекроїти» державні кордони силою. А військова агресія на сході України та окупація Криму супроводжуються спробами поставити під сумнів авторитет Європейського суду з прав людини.
Президент заявила, що годі шукати чогось більш цинічного, як використання конституційного суду в деяких країнах для вчинення і виправдання злочинів. Бо в такий спосіб не лише здійснюється відверте зловживання конституційним правосуддям, але й дискредитується його місія гарантувати верховенство права.
У своїй вітальній промові заступник Голови Європейського суду з прав людини Лінос-Олександр Сісіліанос звернув увагу на те, що Європейський суд з прав людини та конституційні суди мають деякі відмінності, але їх основною функцією залишається захист прав людини.
Голова Венеціанської Комісії Ради Європи Джанні Букіккіо нагадав, що кількість країн-членів ВККП постійно збільшується. І до її складу нещодавно доєдналися такі органи конституційного правосуддя, як: Федеральний Суд Малайзії, Конституційний Суд Південно-Африканської Республіки, Конституційна Рада Ефіопії і Верховний Суд Кенії.
У роботі Конгресу взяли участь представники з 91 країни органів конституційної юстиції з усіх континентів світу. Зокрема, голови та судді органів конституційної юрисдикції Азербайджану, Алжирської Народної Демократичної Республіки, Арабської Республіки Єгипет, Вірменії, Замбії, Гвінеї-Бісау, Еквадору, Іспанії, Канади, Казахстану, Молдови, Нідерландів, Південно-Африканської Республіки, Республіки Панама, Португалії, Чехії, Ісламської Республіки Мавританія та багатьох інших країн. Загалом кількість учасників склала 422 особи.
На захід не запрошувалися судді Конституційного Суду Російської Федерації через прийняте ними рішення про анексію Криму. Департамент міграції за пропозицією МЗС Литви вніс суддів цього суду до списку осіб, яким заборонений в’їзд у Литву. Про таке рішення Литви ще взимку минулого року були поінформовані судді Конституційного Суду Російської Федерації, які сприяли анексії Криму.
Програма Конгресу передбачала 5 засідань, які стосувалися актуальних проблем сучасного конституційного права. Зокрема, перше з них було присвячене багатоманітності концепцій верховенства права різних країн світу. Під час другого засідання розглядалися нові виклики, які постають перед верховенством права. На третьому засіданні обговорювалися питання про співвідношення закону та держави в контексті конституційного провадження, а на четвертому – про співвідношення особи та держави. На п’ятому засіданні учасники заслухали огляд на тему незалежності конституційних судів.
Значну увагу під час Конгресу приділили Україні та засудженню порушення територіальної цілісності нашої держави з боку Росії.
На засіданнях Конгресу з доповідями виступили: заступник Голови Верховного Конституційного Суду Арабської Республіки Єгипет Адель Омар Шеріф, в.о. Голови Конституційного Суду Республіки Корея пан Ї-Су Кім, Голова Конституційного Суду Алжирської Народної Демократичної Республіки Мурад Медельсі, Голова Конституційної Ради Республіки Казахстан Ігор Рогов, Голова Конституційного Суду Азербайджанської Республіки Фархад Абдуллаєв, суддя Конституційного Суду Португальської Республіки Клаудіо Монтейро, Голова Верховного Суду Республіки Ґвінея-Бісау Пауло Санья, колишній Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Александру Тенасє, Голова Конституційного Суду Республіки Вірменія Гагік Арутюнян, заступник Голови Конституційного Суду Республіки Еквадор Памела Мартінес де Салазар, суддя Конституційного Суду Литовської Республіки Гедімінас Месоніс, суддя Конституційного Суду Республіки Австрія Крістоф Грабенвартер, Голова Конституційного Суду Південно-Африканської Республіки Могоенг Могоенг, суддя Конституційного Суду Республіки Індонезія Марія Фаріда Індраті, Голова Федерального Трибуналу Швейцарської Конфедерації Ульріх Майєр, суддя Верховного Суду Канади Річард Вагнер, суддя Конституційного Суду Республіки Чилі Домінго Ернандес Емпаранза, Голова Конституційного Суду Габонської Республіки Марі Мадлен Мборантсуо.
Суддя Державної Ради Королівства Нідерландів Бен Фермойлен представив «Презентацію Контрольного списку щодо верховенства права Венеціанської комісії».
Суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко під час дискусії щодо викликів у сучасному праві підкреслив антиправову природу рішень Парламенту та Конституційного Суду Російської Федерації в сфері індивідуальних прав та анексії території суверенних держав, зокрема Криму.
Суддя Конституційного Суду України Станіслав Шевчук від імені української делегації закликав учасників Конференції не займатися політичними питаннями, оскільки конституційні суди не запроваджують санкції, а здійснюють конституційне правосуддя. Він нагадав присутнім, що судді Конституційного Суду Російської Федерації знаходяться під українськими санкціями за співучасть у анексії Криму. Тому це питання у правовій державі належить до компетенції уряду (виконавчої влади), а не конституційного суду.
Під час 12-го засідання члени Бюро ВККП обговорили ситуацію в Кенії. Під тиском політичної влади Верховний Суд цієї держави скасував результати президентських виборів. Зокрема, 1 вересня цього року Суд оголосив недійсними серпневі президентські вибори та прийняв рішення про нові вибори протягом двох місяців. Тому члени Бюро ВККП прийняли декларацію про підтримку Верховного Суду Кенії.
За результатами Конгресу було прийнято Вільнюське Комюніке, в якому зазначається, що верховенство права є наріжним каменем кожної правової системи і тісно пов’язане з демократією та захистом прав людини.
Наступний, – п’ятий за рахунком Конгрес Всесвітньої конференції конституційного правосуддя відбудеться в 2020 році на іншому континенті. Його організовуватиме в Алжирі Конституційна Рада Алжирської Республіки.
