Сьогодні, 14 червня, з нагоди 25-ї річниці Конституції України відбулася науково-практична онлайн-конференція «Конституційні цінності в офіційній та академічній конституційних доктринах».
Захід організували Конституційний Суд України спільно з Національною академією правових наук України, Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
Участь у конференції взяли судді Конституційного Суду України, судді Конституційного Суду України у відставці, члени Науково-консультативної ради КСУ, науково-академічна спільнота, іноземні експерти та юристи-практики.
Відкриваючи захід, заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий підкреслив, що тематика конференції у рамках відзначення 25-ї річниці Конституції України є актуальною і значущою.
У своєму виступі заступник Голови Конституційного Суду України проаналізував історичні передумови ухвалення конституцій. Він зазначив, що ухвалення конституції в будь-якій державі – це відповідь на певну історичну ситуацію. У цьому контексті Сергій Головатий зауважив, що традиційно ухвалення конституцій переважно відбувалося або за наслідками революції, або ж перемоги у війні. Як приклад, він навів дві класичні конституції, які, власне, становлять основу явища відомого у світі як “конституціоналізм”, зокрема, це конституції Сполучених Штатів Америки та Франції.
Своєрідність української Конституції, на думку Сергія Головатого, полягає в тому, що її народження пов’язане і з першим і другим. Ухвалення Конституції України означало звільнення Української держави від зовнішнього імперського панування і здобуття українським народом внутрішньої свободи.
Сергій Головатий також зауважив, що Україна є однією з наймолодших держав світу і, відповідно, однією з тих держав, яка має наймолодшу конституцію. Водночас він наголосив, що витоки самобутнього українського конституціоналізму сягають часів, коли у світі ще не було конституцій.
Підсумовуючи свій виступ, Сергій Головатий наголосив, що Конституцію України ухвалено в певний історичний момент, тому вона, несе в собі дух і букву того часу. Тож сьогодні виникає потреба проаналізувати українські конституційні цінності, а також підвести підсумки того, наскільки ми просунулися в їх утвердженні.
Від імені Національної академії правових наук України до учасників конференції звернувся Президент НАПрН України, завідувач кафедри теорії і філософії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Петришин.
Він підкреслив, що конференція є початком проведення низки наукових заходів та потужним поштовхом до об’єднання зусиль і пошуку підходів для вирішення проблем, пов'язаних з Конституцією, конституційними нормами, цінностями тощо.
Олександр Петришин зауважив, що для науково-правового забезпечення реформ Президентом України створено комісію з питань правової реформи, яка працює за найбільш важливими напрямами, зокрема, підготовка пропозицій щодо внесення змін до Конституції України, розвиток законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя, розвиток юридичної освіти, реінтеграція тимчасово окупованих територій. “Більшість цих питань є певними викликами для чинної конституційної моделі організації і функціонування державної влади та державно-правових інституцій, для усталених форм взаємовідносин між державою і суспільством, а відтак неабияк зростає роль Конституційного Суду України щодо обґрунтованості та арґументованості його майбутніх рішень з питань конституційності цих реформ”, - зазначив він.
Президент НАПрН України побажав плідних результатів у вирішенні нагальних проблем розвитку конституціоналізму, зміцнення конституційних засад української державності, засадничих положень щодо функціонування конституційних інститутів.
Проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Юрій Барабаш та національний радник з юридичних питань Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков наголосили на важливості та актуальності тематики конференції, присвяченої питанням конституційних цінностей.
Олександр Водянніков запевнив, що Координатор проєктів ОБСЄ в Україні підтримуватиме Конституційний Суд України та наукову спільноту в зусиллях, пов’язаних з розбудовою конституціоналізму, людських прав, правовладдя в нашій державі.
Під час першої сесії наукової конференції суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент Віктор Кичун представив доповідь на тему: «Від свободи, як конституційної цінності до демократії та прогресу».
Суддя наголосив на важливості обраної тематики заходу для наукової дискусії. На його думку, поняття “цінність” - це те, що є значущим для людини чи суспільства. На сьогодні, зазначив промовець, немає усталеного чи єдиного погляду щодо визначення “конституційна цінність”. Своє бачення конституційних цінностей він навів крізь призму праць науковців.
Акцентуючи увагу на основоположних конституційних принципах, серед яких - свобода, рівність, справедливість, гідність людини, верховенство права, толерантність, суддя виокремив саме свободу, яка, на його переконання, є основною конституційною цінністю.
Як зазначив промовець, на думку окремих вчених-конституціоналістів, конституційні цінності - це не лише позитивно закріплені значущі явища, а ті явища, що мають важливе значення для людини і українського суспільства, витікають із самої ідеї - духу конституції. Відповідно, зазначив Віктор Кичун, “конституційні цінності це не лише ті явища, які безпосередньо знайшли своє позитивне закріплення в тексті самої Конституції, а й ті, які випливають із ідеології конституції”. І додав, що конституційними цінностями є те, що з'являється в процесі інтерпретації Конституції Конституційним Судом України.
На переконання судді КСУ, слушною у цьому контексті є позиція експерта в галузі конституційного права Всеволода Речицького, згідно з якою для того, щоб Україна стала більш успішною державою, був соціальний прогрес, необхідно усвідомити і переосмислити переформатування конституційних цінностей.
Завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, керівник центру правових досліджень гендерної політики при Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Наталія Оніщенко наголосила, що значущими подіями для українського народу є відзначення вже 25-ї річниці Конституції України та 30-річчя Незалежності країни.
Україна відбулась як демократична, незалежна, самобутня держава, яка викликає повагу народів світу й інтерес стратегічних партнерів, зазначила Наталія Оніщенко.
Представляючи свою доповідь на тему “Право на достатній життєвий рівень в контексті конституційних цінностей (питання доктрини)”, вона зазначила, що в поєднанні соціальних прав та соціальних інтересів, право на достатній життєвий рівень (одяг, їжа, житло) є одним із основних соціальних прав, а також не менш важливим є мінімальні стандарти охорони здоров’я. Право на достатній рівень життя є оцінювальною категорію, у кожної людини своє уявлення на достатній життєвий рівень, тому розуміння “права”, на її переконання, має бути визначено.
Вона також торкнулася питання національної правової системи, зазначаючи, що це поєднання соціального і правового принципів, які, власне, і відповідають за благо людини.
Завідувач кафедри процесуального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Оксана Щербанюк виступила з доповіддю на тему: «Національні конституційні суди в європейській конституційній демократії».
Зокрема, професор звернула увагу, що аналіз актів Конституційного Суду України дає змогу дійти до висновку про використання кращих практик, а також належне обґрунтування рішень Суду. За її словами, орган конституційного контролю України займає вагоме місце в європейській конституційній демократії.
Про доктрину права власності в сучасному українському суспільстві розповіла професор кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Інна Спасибо-Фатєєва.
Вона зазначила, що право власності має значення для кожної людини і від можливостей, що надаються цим правом, в значній мірі залежать інші права і свободи людини.
У своїй доповіді Інна Спасибо-Фатєєва детально розкрила питання правового регулювання права власності, зазначивши, зокрема, про проблемні аспекти. Окремо доповідач навела рішення Конституційного Суду України, якими було розв’язано окремі проблемні питання у цій сфері.
Професор кафедри теорії і філософії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Станіслав Погребняк акцентував увагу на доктринальних аспектах належного урядування як конституційної цінності.
У своїй промові професор проаналізував окремі правові позиції Верховного Суду, та наголосив на їх правильності, зокрема, що не можна утримувати вигоду державним органам від протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків; неузгодженість дій органів державної влади або невиконання обов’язків не повинно тягнути несприятливих наслідків для суб’єктів господарювання; помилки допущені державними органами влади не повинні виправлятися за рахунок приватної особи. Доповідач також зазначив, що діяльність Конституційного Суду України пов’язана із діяльністю Верховного Суду, оскільки рішення органу конституційної юрисдикції може змінити правову ситуацію, що існувала до ухвалення рішення, найчастіше це стосується соціальних виплат. Він зазначив, що у цьому контексті існує правова позиція Верховного Суду, а саме: відповідно до принципу належного управління на підставі рішень Конституційного Суду України держава повинна діяти вчасно та послідовно, щоб попередити масові звернення до Суду з позовами.
Друга сесія наукового заходу розпочалася з виступу референта Інституту імені Макса Планка з іноземного публічного права та міжнародного права в м. Гайдельберґ, доктора юридичних наук Маттіаса Гартвіґа на тему „Corruption as an issue of constitutional adjudication“ (Корупція як питання конституційного судочинства).
У своєму виступі Маттіас Гартвіґ розповів про те, якою мірою корупція порушує основоположні права; обов’язки держави у сфері боротьби з корупцією, які вимагає конституція; межі боротьби з корупцією; роль органу конституційної юрисдикції щодо боротьби з корупцією.
Доповідач зазначив, що корупція належить до кримінальних злочинів, водночас навів приклади корупції, які призводять до порушення конституційних прав людини, а отже підлягають захисту в конституційних судах.
На його переконання, конституційні суди мають відігравати важливу роль в боротьбі з корупцією, аби гарантувати основоположні права людини і громадянина, що має бути кінцевою метою всіх рішень конституційних судів.
На визначальній ролі у системі конституційних цінностей, зокрема свободи та людської гідності зупинився доцент кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук Любомир Летнянчин.
У своєму виступі доповідач акцентував увагу на новітній практиці Європейського суду з прав людини та правових позиціях Конституційного Суду України, визначених у його рішеннях щодо конституційних цінностей.
Про свободу слова як конституційну цінність розповіла завідувач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, доктор філософії, доцент Тетяна Слінько.
Доповідач зупинилася на європейських стандартах щодо свободи слова, як конституційної цінності, а також проаналізувала приписи Конституції України у цьому контексті.
Модерували захід проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Юрій Барабаш та суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Віктор Колісник.
На завершення науково-практичної конференції учасники висловили сподівання, що озвучені під час заходу думки будуть враховані під час формування нових доктринальних підходів до вирішення проблемних питань.
Відеозапис конференції можна переглянути на офіційному каналі Суду в Ютубі.
14.06.2021
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
