5 жовтня, 2022
Другий сенат Конституційного Суду України 5 жовтня 2022 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Діденко Ольги Петрівни щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами (далі – Закон № 1402).
Як зазначив суддя-доповідач Ігор Сліденко, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, статті 21, частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 126, статті 151-2, частині другій статті 152 Конституції України оспорювані приписи Закону.
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону № 1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
На думку Діденко О.П., оспорювані положення Закону № 1402 щодо порядку обчислення щомісячного довічного грошового утримання „за своєю суттю істотно порушують законодавчо визначені до цього гарантії незалежності судді“, тобто відповідні гарантії, встановлені Законом України „Про судоустрій і статус суддів“ від 7 липня 2010 року № 2453–VI зі змінами (Закон № 2453), зокрема, „звужують рівень матеріального забезпечення та соціального захисту судді у відставці“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, що „зменшення органом законодавчої влади при прийнятті нового Закону № 1402 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при стажі роботи на посаді судді 20 років з 80 до 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та скасування умови виплати щомісячного довічного грошового утримання – без обмеження граничного розміру, суттєво знижує вже досягнутий мною як станом на 30 вересня 2016 року (час втрати чинності попереднім Законом № 2453), так і станом на 18 лютого 2020 року (визнання неконституційними положень пункту 25 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402) рівень матеріального забезпечення судді у відставці.
Тож, на її переконання, вказане є посяганням на гарантії незалежності судді, складовою яких є належний рівень матеріального забезпечення, в тому числі судді у відставці, та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу цілому, оскільки суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя (частина перша статті 126 Конституції України)“.
Суддя-доповідач повідомив, що в матеріалах справи є висновок Правового департаменту Секретаріату Суду щодо даної конституційної скарги. Також в провадженні Другого сенату є подібні справи, в яких наявні відповідні висновки від державних та наукових установ, закладів вищої освіти із питань, порушених у конституційних скаргах.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні був присутній Уповноважений представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду за посиланням: https://ccu.gov.ua/kategoriya/2022.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
