20 квітня, 2023
Велика палата 20 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Постанови Верховної Ради України „Про утворення та ліквідацію районів“ від 17 липня 2020 року № 807-ІХ (далі – Постанова).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Колісник поінформував, що суб’єкт права на конституційне подання – 49 народних депутатів України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати Постанову такою, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до Постанови, зокрема, утворено 136 районів; ліквідовано існуючі до прийняття Постанови 490 районів, визначено, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, що входять до складу відповідного району.
Автори клопотання вважають, що Верховна Рада України, прийнявши Постанову, встановила нові засади адміністративно-територіального устрою України на середньому (субрегіональному) рівні та фактично змінила територіальний устрій України.
Як зазначив суддя-доповідач, конституційне подання містить твердження про те, що Постанова призвела до ускладнення доступу громадян України до правосуддя. Система органів прокуратури, досудового слідства побудована згідно з адміністративно-територіальним устроєм країни, тому при зміні меж територій районів постала проблема узгодження всієї системи органів правопорядку для визначення їх підвідомчості й підсудності справ.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, громадяни України позбавляються реального доступу як до органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, так і до судів. Вони вважають, що укрупнення територій районів може створити додаткові ускладнення, що в подальшому призводитиме до затягування судових процесів та порушення процесуальних строків, а процедура реорганізації судів у зв’язку з укрупненням районів потребує залучення величезних організаційних і матеріальних ресурсів.
Крім того, Постановою визначено міста, які стали адміністративними центрами відповідних районів. Проте, на переконання народних депутатів, законодавство України не містить поняття „адміністративний центр району“, а також не унормовує особливості статусу адміністративно-територіальних одиниць у зв’язку з визначенням їх такими центрами.
Зазначене, на їх думку, не відповідає принципу юридичної визначеності, закріпленому у статті 8 Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення були направлені запити до закладів вищої освіти, наукових та державних установ щодо питань, порушених у конституційному поданні.
Під час пленарного засідання Суд розглянув кілька клопотань від суб’єкта права на конституційне подання Сергія Власенка. Так, за результатами їх обговорення Суд задовольнив клопотання про відвід судді Конституційного Суду України Ольги Совгирі від розгляду цієї справи, водночас відмовив у задоволенні клопотання про зміну форми конституційного провадження з письмової на усну. Окрім цього, заявлене клопотання щодо розгляду окремого питання у цій справі в порядку усного провадження, Суд розгляне на закритій частині пленарного засідання.
Отже, Суд завершив дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні представник суб’єкта права на конституційне подання, народний депутат України Сергій Власенко, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
