У справі за конституційною скаргою Войтевич Р.М. Перший сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання

Версія для друку

18 липня 2024 року

 

Перший сенат 17 липня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності частини другої статті 8 Закону України „Про Державний бюджет на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року  № 3460–ІХ  (далі – Закон).

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.

Як зазначив суддя-доповідач, у частині другій статті 8 Закону визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовують як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.

За результатами аналізу конституційної скарги та доданих матеріалів убачається таке.

У Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчий лист у справі Войтевич Р.М., виданий 14 квітня 2021 року Житомирським окружним адміністративним судом. Цим листом зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирський області (далі – Управління) здійснити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам на відповідний календарний рік.

На виконання вимог державного виконавця, починаючи з 17 липня 2018 року, Управління здійснило перерахунок та нарахування зазначених виплат, і загальний розмір пенсійної виплати з 1 жовтня 2022 року склав 15547 грн.

Однак з 1 січня 2024 року Управління на виконання рішень суду нарахувало підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з урахуванням статті 8 Закону, тобто 3200 грн. (1600х2).

Не погоджуючись із таким розрахунком обчислення виплат, заявниця звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним бездіяльність Головного державного виконавця, яка полягала, на її думку, у не вжитті передбачених законодавцем заходів у забезпеченні примусового виконання.

Суд першої інстанції в задоволені позову відмовив. Апеляційний суд скаргу залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На переконання заявниці, за умови відсутності спеціального законодавчого акта, який визначав би право на застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для обчислення  виплат за рішеннями суду, оспорюваний припис Закону погіршує правове становище особи, звужуючи зміст та обсяг її соціальних прав.

Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

   

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України