18 липня 2024 року
Перший сенат 17 липня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Каланчі Михайла Михайловича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Петро Філюк повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статтям 41, 48, частині другій статті 61 Конституції України статтю 472 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
У цій статті встановлено, що „недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів“.
Автор клопотання вважає, що встановлення законодавцем у статті 472 Кодексу „абсолютно визначеної санкції (відсутнє визначення найнижчої та максимальної межі розміру штрафу), неможливість її зменшення і відсутність альтернативних видів санкцій за вчинення відповідного правопорушення не дають змоги застосувати цю норму з урахуванням принципу індивідуалізації юридичної відповідальності правопорушника“, що суперечить частині другій статті 61 Конституції України.
Заявник зазначає, що стягнення, установлене статтею 472 Кодексу, „перетворюється з міри відповідальності в інструмент позбавлення особи її власності, <…>, надмірного обмеження права на достатній життєвий рівень, що не відповідає вимогам статей 41 і 48 Конституції України“. Свідченням цього, на думку заявника, є застосування до нього на підставі статті 472 Кодексу „колосального за розміром штрафу на загальну суму більше 3 000 000,00 грн <…>, що в умовах установлення прожиткового мінімуму на одну працездатну особу у розмірі 2589 грн (станом на день притягнення до відповідальності) видається щонайменше несправедливим“.
Він також просить урахувати ту обставину, що „аналогічна стаття Митного кодексу України вже визнана Конституційним Судом України неконституційною, зокрема частина 1 ст. 485 Митного кодексу України“.
Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення було направлено запити до низки органів державної влади та наукових установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Перший сенат дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Михайло Каланча та його представник, адвокат Олександр Глухенький.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
