22–23 травня 2026 року в місті Трускавець відбувся круглий стіл „Актуальні питання кримінального процесуального законодавства крізь призму рішень Конституційного Суду України“. Захід був організований у межах Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ у співпраці з Конституційним Судом України та Верховним Судом.
До професійного обговорення долучилися в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Галина Юровська, а також судді Верховного Суду, очільники апеляційних судів та міжнародні експерти.
Відкриваючи круглий стіл, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників заходу та наголосив на важливості фахового обговорення питань кримінального процесуального законодавства крізь призму конституційних гарантій прав людини. Він підкреслив значення рішень Конституційного Суду України для утвердження належної правової процедури у кримінальному провадженні та формування правозастосовної практики, що ґрунтується на верховенстві Конституції України і повазі до прав і свобод людини. Із вітальними промовами також виступили заступниця Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
Модерували захід суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук та заступниця Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк.
Програма круглого столу охопила чотири робочих сесії, які були присвячені аналізу правових позицій Конституційного Суду України у відповідній сфері, виокремленню актуальних проблем застосування кримінального процесуального законодавства, а також напрацюванню підходів до їх розв’язання з урахуванням конституційних принципів і вимог верховенства права.
Під час сесій із доповіддю „Конституціоналізація кримінального правосуддя“ виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він зазначив, що зміст і межі кримінального переслідування визначаються насамперед Конституцією України, а діяльність органів кримінальної юстиції має ґрунтуватися на принципі верховенства права, повазі до людської гідності та гарантіях захисту особи від свавільного втручання у її права і свободи. У доповіді було проаналізовано юридичні позиції Конституційного Суду України щодо конституційно допустимих меж криміналізації, вимог юридичної визначеності кримінально-правових норм, індивідуалізації юридичної відповідальності та домірності покарання. Суддя наголосив, що встановлення і застосування кримінальної відповідальності не може порушувати презумпцію невинуватості, право на захист та інші фундаментальні конституційні гарантії, а покарання має відповідати тяжкості вчиненого діяння, обставинам справи й особі винного.
Окремо доповідач зупинився на сформованих Конституційним Судом України стандартах кримінального процесу та виконання кримінальних покарань. Віктор Городовенко звернув увагу на юридичні позиції Суду, відповідно до яких відбування покарання, зокрема довічного позбавлення волі, не позбавляє особу людської гідності та інших конституційних прав, а держава зобов’язана забезпечувати гуманістичну спрямованість виконання покарань, можливість виправлення, соціальної реабілітації та захист особистого і сімейного життя засуджених.
У доповіді судді Конституційного Суду України Василя Лемака „Конституція України і кримінальна юстиція“ було окреслено основні лінії впливу практики Конституційного Суду України на сферу кримінального права й кримінального процесу, зокрема щодо декриміналізації низки діянь, втілення конституційних норм, принципів і цінностей до відповідного правозастосування, потреби розуміння права на свободу від несправедливої криміналізації поведінки.
Суддя КСУ наголосив на тому, що судове тлумачення приписів ККУ і КПКУ обов’язково має торкатися питань втілення законодавцем і права на свободу й особисту недоторканність, і презумпції невинуватості, і низки інших конституційних принципів. „Врешті, мислити конституційно – обов’язок кожного судді в Україні, судді і місцевого, і Верховного Суду“, – наголосив Василь Лемак.
В.о. Голови КСУ Олександр Петришин у своїй доповіді закцентував на ключових аспектах забезпечення справедливого й ефективного доступу до кримінального правосуддя в умовах сьогодення. Він зазначив, що ефективність кримінального судочинства має оцінюватися не лише з огляду на досягнення його процесуальних цілей, а передусім з урахуванням забезпечення конституційних прав людини. Рішення Конституційного Суду України у цій сфері, на його думку, мають важливе значення для дотримання балансу між завданнями кримінальної юстиції та обов’язком держави гарантувати кожному право на судовий захист, справедливий розгляд справи і захист від свавільного обмеження прав.
Окрему увагу на заході приділено юридичним позиціям Суду справедливості Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини у рішеннях Конституційного Суду України. Суддя Галина Юровська у доповіді зазначила, що в у своїй практиці Конституційний Суд України враховує європейські правові підходи з питань захисту прав і свобод людини, зокрема права на свободу та особисту недоторканність, судового захисту, доступу до суду й меж допустимого втручання держави у права особи. Вона зазначила, що у Рішенні від 1 квітня 2026 року № 3-р(ІІ)/2026 Конституційний Суд України, спираючись на практику Європейського суду з прав людини, наголосив на необхідності судового контролю за позбавленням свободи, дотримання юридичної визначеності та захисту особи від свавілля, зокрема в умовах міжнародного збройного конфлікту.
Також ішлося про використання Конституційним Судом України юридичних позицій Суду справедливості Європейського Союзу як додаткового джерела аргументації під час тлумачення конституційних принципів. Як приклад Галина Юровська навела Рішення від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 у справі про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі, у якому Суд, посилаючись на позицію Суду справедливості Європейського Союзу, наголосив, що засадниче право на людську гідність і недоторканність є невіддільною частиною європейського правопорядку.
Загалом під час дводенного заходу його учасники детально обговорили низку найважливіших питань кримінального процесу, проаналізувавши ключові рішення Конституційного Суду України та особливості їх застосування у судовій практиці.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
