Конституційна юстиція та ринкова економіка: сучасні та перспективні науково-практичні реалії
6 вересня 2019 року в Конституційному Суді України відбувся круглий стіл на тему «Конституційна юстиція та ринкова економіка: сучасні та перспективні науково-практичні реалії». У заході взяли участь Голова та судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, судді Верховного Суду, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання соціальних та економічних прав, вчені вітчизняних наукових установ, міжнародні експерти.
Вітаючи учасників круглого столу, Голова Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та прав людини Національної академії внутрішніх справ Наталя Шаптала наголосила на актуальності тематики заходу та акцентувала увагу присутніх на значенні актів органів конституційної юстиції у захисті економічних прав громадян.
За її словами, в сучасних каталогах прав людини і громадянина, в тому числі Конституції України, присутні такі, що мають безпосереднє відношення до того, як організовується і функціонує економічна система країни. Безумовно, на першому місці тут – право власності, яке є запорукою порядку в суспільстві й зростання суспільного багатства. «В основі будь-якої економіки лежать відносини власності, а її стабільність та ефективність визначаються мірою захищеності прав власника, здатністю їх поважати», – зазначила Голова КСУ.
У своєму виступі Наталя Шаптала зауважила, що практика сучасних держав доводить, що соціально-економічні права – річ дуже вразлива, існують найрізноманітніші способи посягання на них.
За словами Голови Суду, ситуація у цій сфері ускладнюється, коли суб’єктом посягання на згадані права виступає держава, приймаючи закони та інші правові акти. «Безумовно, держава користується широким розсудом при визначенні шляхів наповнення Державного бюджету. Однак важливим є додержання при цьому оптимального балансу, за якого реалізація відповідної державної політики не призведе до порушення конституційно гарантованих прав людини і громадянина», – підкреслила Наталя Шаптала. В якості прикладу вона привела Рішення КСУ № 1-р/2018 від 27 лютого 2018 року щодо оподаткування пенсії як доходу.
Окремо промовець звернула увагу на соціальні права, реалізація яких забезпечується за рахунок державного бюджету. За словами Голови КСУ, свого часу Конституційний Суд України наголошував на тому, що обсяг реалізації соціально-економічних прав залежить від фінансових можливостей держави. Насамперед, підкреслила Наталя Шаптала, «фінансові можливості держави» у цьому випадку є категорією, яка повинна мати доказовий характер, а не бути абстрактним виправданням у тому випадку, коли закон чи його окремі положення обмежують обсяг реалізації таких прав.
«У Конституції України закріплено надзвичайно широкий спектр соціальних прав, однак важливо, щоб вони не залишалися суто декларативними, а знаходили своє відображення у практичному застосуванні», – наголосила Наталя Шаптала. Голова КСУ підкреслила, що цей захід, до якого долучилися науковці і практики, сприятиме виробленню спільних підходів до вирішення актуальних проблем.
Директор Інституту економічно-правових досліджень НАН України, член-кореспондент НАН та НАПрН України доктор юридичних наук, професор Володимир Устименко зазначив, що з розвитком ринкових реформ в Україні відбувається фактичне зменшення соціальних гарантій, оскільки відповідні реформи не спираються на міцний економічний потенціал. За його словами, окремі норми, що стосуються соціальних гарантій, є непрацюючими, а тому здебільшого стають предметом розгляду в судах.
Голова Асоціації суддів Конституційного Суду України, суддя КСУ у відставці, заслужений юрист України Іван Домбровський відзначив, що економіка – це частина життя кожної людини, колективу, підприємства, установи, організації та держави в цілому.
З введенням інституту конституційної скарги, переконаний Іван Домбровський, тематика заходу набула для Конституційного Суду України нового значення, оскільки наразі особа може звернутися до КСУ за захистом свої прав, порушених законом, це стосується, зокрема й соціально-економічних.
Національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков відзначив багаторічну плідну співпрацю між Конституційним Судом України та Офісом Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Олександр Водянніков також підкреслив актуальність заходу, зокрема в контексті запровадження інституту конституційної скарги. Він зазначив, що становлення ринкових економік в Німеччині та Сполучених Штатах Америки відбувалося за активної участі Верховного Суду США та Конституційного Суду ФРН. За його словами, конституція будь-якої держави містить засади економічної теорії або економічну основу.
У рамках першого засідання Володимир Устименко представив доповідь на тему «Баланс соціальної справедливості та економічної спроможності держави як основа для консенсусу між правами осіб і державними зобов’язаннями».
У своєму виступі промовець звернув увагу на те, що принцип справедливості все частіше стає предметом уваги Конституційного Суду України, а розуміння соціальної справедливості знаходить своє відображення в рішеннях Суду.
Володимир Устименко зупинився на понятті «соціальна справедливість» та розповів про європейські підходи до його розуміння. Він зазначив, що в європейських країнах створено європейську соціальну модель, відповідно до якої на першому місці неодмінно виділяються права та інтереси людини. Водночас усіма учасниками взято зобов’язання щодо досягнення балансу між соціальною справедливістю й стабільним економічних зростанням. У цьому контексті Володимир Устименко розповів присутнім про напрацьовані науковцями рекомендації для органів державної влади.
Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, доцент Віктор Городовенко виступив з доповіддю «Особливості судової практики Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України щодо захисту економічних прав».
У своєму виступі він акцентував увагу на тому, що економічні права досить часто розглядаються у поєднанні з соціальними правами. Суддя зазначив, що соціально-економічні права вважаються «правами другого покоління», і до них, серед іншого, відносять право на працю та її гідну винагороду; на захист від безробіття; на житло та його недоторканність; на відпустку; на гідне існування родини; на покращення життя тощо.
«Одним з перших суто економічним правом можна вважати закріплене в статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право щодо захисту власності», – підкреслив доповідач. Саме Європейський суд з прав людини, – продовжив Віктор Городовенко, – здійснюючи розширене, еволюційне тлумачення, формулюючи нові сучасні підходи до розуміння та тлумачення закріплених прав, вводить під дію контрольного конвенційного механізму все більшу кількість прав, які не відображені в Конвенції та протоколах, вони стають предметом розгляду в ЄСПЛ, і до таких прав відносяться економічні права, соціальні права.
За словами Віктора Городовенка, протягом майже 23 років діяльності Конституційного Суду України було ухвалено понад 70 рішень, які стосувалися тих чи інших аспектів захисту соціально-економічних прав, передбачених Конституцією України. Суддя КСУ наголосив: «Конституційний Суд України наполегливо дотримується позиції щодо заборони звужувати зміст та обсяг існуючих конституційних прав і свобод».
Завідувач кафедри господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук Вікторія Резнікова представила доповідь «Прогнозування економічних наслідків актів Конституційного Суду України для суб’єктів господарювання».
Вона зупинилася на питанні обґрунтування рішень Конституційного Суду України, зокрема Рішення КСУ щодо конституційності Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Окремо доповідач проаналізувала діяльність Європейського суду з прав людини та зосередила увагу на його підходах до ухвалення рішень, торкнувшись двох аспектів – історичного та економічного.
Друге засідання круглого столу розпочалося із доповіді представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання соціальних та економічних прав Олени Степаненко щодо ролі Омбудсмена у захисті соціально-економічних прав людини.
Промовець зазначила, що згідно з чинним законодавством України до повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини належить саме парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.
Вона поінформувала про суб’єктів, які можуть звертатися до Омбудсмена, та навела статистичні дані щодо надходження таких звернень. «У 2018 році надійшло майже 26 тис. звернень громадян, за якими відкрито 5,5 тис. проваджень, поновлено порушені права майже 16 тис. громадян, із загальної кількості звернень – 7 тис. стосувалися порушення соціально-економічних прав», – підкреслила доповідач.
Аналізуючи практику Омбудсменів інших країн, промовець зазначила, що для більш ефективної реалізації повноважень, було б доцільно надати Уповноваженому право законодавчої ініціативи.
Керівник Юридичного департаменту Конституційного Суду Латвійської Республіки Алла Спале на прикладі досвіду Латвійської Республіки проаналізувала питання, пов’язані із захистом економічних прав та інтересів у Конституційному Суді.
У своєму виступі доповідач розповіла про систему захисту прав та інтересів громадян в органі конституційної юрисдикції, зокрема, про форми, суб’єктів та процедуру звернення до нього. Вона зазначила, що Конституційний Суд Латвійської Республіки має дві форми конституційного контролю – абстрактний та конкретний. За її словами, інститут конституційної скарги в Латвії запроваджувався разом з інститутом конкретного контролю за зверненнями судів загальної юрисдикції.
Відповідно до норм чинного законодавства Латвії, підкреслила промовець, конституційна скарга є субсидіарним засобом захисту прав у Конституційному Суді. Вона також зазначила, що громадяни Латвії дуже активно використовують цей інструмент захисту.
Алла Спале зосередила свою увагу на ухвалених Конституційним Судом Латвійської Республіки рішеннях щодо захисту соціально-економічних прав громадян та розповіла про застосування в рішеннях Суду ретроспективної дії.
Друге засідання круглого столу завершилося виступом судді Конституційного Суду України у відставці, кандидата юридичних наук, доцента Володимира Кампа. Доповідач звернув увагу на питання виконання рішень Конституційного Суду України у контексті розгляду конституційних скарг. Він зазначив, що положення Конституції України передбачають відшкодування державою матеріальної чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними. На жаль, продовжив промовець, починаючи з 1996 року відсутній спеціальний закон, який би регулював це питання. Доповідач зазначив, що й Закон України «Про Конституційний Суд України» не містить положень щодо механізму відшкодування матеріальної і моральної шкоди громадянам, які зазнали збитків через неконституційні акти чи неконституційні дії органів державної влади.
На переконання доповідача, законодавець повинен ухвалити нормативно-правовий акт, який передбачатиме механізм відшкодування такої шкоди.
Під час роботи круглого столу учасники дискутували про існуючі проблеми та обговорили низку питань, пов’язаних з сучасними та перспективними науково-практичними реаліями конституційної юстиції та ринкової економіки.
По завершенню круглого столу суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко наголосив на важливості проведення спільних заходів, які стали вже доброю традицією. За його словами, питання, які розглядалися під час заходу, мають суспільне, наукове, доктринальне й практичне значення.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
