Конституційний Суд України отримав видання та словники епохи „Розстріляного Відродження“ 20-х і 30-х рр. XX ст.

Версія для друку

„Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову“. Ці слова відомої поетеси Ліни Костенко завжди були актуальними для нашої української мови. Документи, які зараз є у вільному доступі, а також історичні довідки підтверджують свідоме нищення української мови ще з далекого минулого. Особливо жорстко придушували нашу мову в Російській імперії та Радянському Союзі. 

Сьогодні, 21 лютого 2023 року в Міжнародний день рідної мови, консультант видавничих проєктів „Словникова спадщина України“ та „Українська граматична класика“ Громадської організації „Ротарі клуб Київ Сіті“ Ростислав Воронезький у бібліотеці Конституційного Суду України презентував та подарував раритетні репринтні видання словників та нарисів, що належать до знакових лексикографічних праць золотого десятиліття українського національно-культурного відродження. Пан Ростислав відзначив, що члени Ротарі Клубу „Київ Сіті“ зосередили увагу на відродженні та перевиданні словників епохи „Розстріляного Відродження“ 20-х і 30-х рр. XX ст., коли були створені високохудожні твори у галузі мовознавства, літератури, філософії та  знищенні здебільшого під час великого терору.

До прикладу, подарований бібліотеці Українсько-російський словник за редакцією Андрія Ніковського є репринтом з видання 1926 року, часу розвитку української мови 20-х років XX cт. та з реєстром у понад 20 тисяч слів.

Також бібліотека Конституційного Суду поповнилася виданням „Російсько-український словник“ у 4-х т. за редакцією Агатангела Кримського. За словами Ростислава Воронезького, це фактично перший академічний доробок, який у 20-30-х роках ХХ ст. утверджував норми оновленої української літературної мови та визначав її фундамент у різних сферах використання. Крім того, гість передав Конституційному Суду для використання тритомник „Словник української мови“ Бориса Грінченка за редакцією Сергія Єфремова та Андрія Ніковського, три тома „Словника“ за редакцією Сергія Єфремова, "Словник технічної термінології (загальний)“ І. Шелудька та Т. Садовського, а також „Словник ділової мови“ (термінологія та фразеологія) М. Дорошенка, М. Станіславського, В. Страшкевича. Автори цього словника були репресовані в 30-ті роки радянською владою за “націоналізм“.

Судді Конституційного Суду Сергій Головатий, Оксана Грищук, Олег Первомайський та Петро Філюк разом з працівниками Секретаріату ознайомилися з перевиданням 2021 року „Нарисів з української синтакси (у зв’язку з фразеологією та стилістикою)“ Сергія Смеречинського, що належить до найвагоміших праць із граматичної стилістики української мови, створених у період українського відродження.

Під час зустрічі виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий розповів про відмінність між українською мовою права або правничою мовою і російською. Він зазначив, що в російській мові майже до XVIII століття взагалі не було слова “право“, тоді як в українській воно вже було від часів держави Київської Руси.  „Сьогодні є нагальним питання укладення новітнього Російсько-українського правничого словника з огляду на міру зросійщеності сучасної української мови загалом та її правничої парості зокрема“, – наголосив він. За його словами, важливим є повернутися до питомо українських форм.

На завершення зустрічі судді Конституційного Суду подякували Ростиславові Воронезькому за його роботу з відновлення лексикографічних скарбів української мови, що є дуже актуальними сьогодні.

    

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України