Перший сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Тимошенка Олега Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник поінформувала про зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач повідомила, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322–VIII (далі – Кодекс), відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Олег Тимошенко звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група „ТАС“». Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 13 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 2 січня 2025 року, відмовив Тимошенку О.І. у задоволені його позову. Вичерпавши всі національні засоби юридичного захисту, заявник подав конституційну скаргу до Конституційного Суду України.
Обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України оспорюваного припису Кодексу, суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що застосування в судових рішеннях у його справі частини першої статті 233 Кодексу стало підставою для відмови у судовому захисті через сплив тримісячного строку звернення до суду про вирішення трудового спору щодо оплати праці та законності зупинення трудового договору.
Автор клопотання вважає, що частина перша статті 233 Кодексу суперечить низці статей Конституції України, оскільки „формальне застосування жорстокого тримісячного строку у трудових спорах за умов воєнного стану фактично позбавляє працівника доступу до суду“ (стаття 55), призводить до порушення права на працю і своєчасну винагороду (стаття 43). Він також твердить про невідповідність оспорюваного припису Кодексу статтям 64, 129 Основного Закону України в частині обмеження прав в умовах воєнного стану та порушення принципів і основних засад судочинства.
Перший сенат дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
