Суд на відкритій частині пленарного засідання розглянув справу за конституційним поданням
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
04.03.2021
Сьогодні, 4 березня, Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності положень частин п’ятої, шістнадцятої статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801–XII зі змінами (далі – Основи), частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“ від 19 жовтня 2017 року № 2168–VIII (далі – Закон № 2168), частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“ від 6 квітня 2000 року № 1645–III зі змінами (далі – Закон №1645), абзацу другого розділу II Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII (далі – Закон № 76).
Під час відкритої частини пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача Віктора Городовенка щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
Суддя-доповідач зазначив, що обґрунтовуючи неконституційність оспорюваних положень Основ, Закону № 76 автор клопотання наголошує, що вони порушують низку норм Конституції України, зокрема її статтю 49, якою гарантовано „нескорочення існуючої мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я“.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вважає, що правозастосування оспорюваних положень Основ „у практиці органів місцевого самоврядування нерідко призводить до необґрунтованого припинення діяльності закладів охорони здоров’я, які надають членам територіальних громад медичну допомогу й необхідні медичні послуги“; скорочення існуючої мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я є зниженням кількісних показників забезпеченості населення медичною допомогою».
Суб’єкт права на конституційне подання також обстоює позицію, що положення частини шостої статті 4 Закону № 2168 крім випадків, встановлених законом, „є неконституційним, оскільки не відповідає конституційним умовам правомірності обмежень права на охорону здоров’я“, а „існування можливості звуження програми медичних гарантій у наведеному законодавчому положенні… суперечить Конституції України“.
На думку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, положення частини четвертої статті 29 Закону № 1645, відповідно до якої „встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб“ теж не відповідає Конституції України, оскільки у них „не визначено які саме права в умовах встановлення карантину і на який період часу можуть бути обмежені“ .
Суддя-доповідач під час пленарного засідання повідомив, що з метою забезпечення повного і об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення направлено запити до державних органів та установ для з’ясування позицій з питань, порушених у конституційному поданні.
Суд, дослідивши матеріали справи на відкритій частині, перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні Великої палати були присутні суб’єкт права на конституційне подання, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова та представник суб’єкта права на конституційне подання, представник Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Віктор Барвіцький.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України за посиланням: http://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu/ksu_04_03_2021_1.mp4.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
