18 липня 2024 року
Другий сенат 17 липня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Саприки Василя Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України статтю 1, частину другу статті 20 Закону України „Про правовий режим воєнного стану“ від 12 травня 2015 року № 389–VIII та абзац перший частини сьомої статті 20, абзац третій підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).
Суддя зазначив, що Третя колегія суддів Другого сенату ухвалою від 2 травня 2024 року відкрила конституційне провадження в частині щодо конституційності абзацу першого частини сьомої статті 20, абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Кодексу, а в іншій – відмовила.
Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 20 Кодексу „за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету“.
В абзаці третьому підпункту 2 пункту 22 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Кодексу встановлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може ухвалювати рішення „щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування“.
Суддя-доповідач зазначив, що зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
Саприка В.І. є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни, який має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. У 2022 році він отримав зазначену допомогу в розмірі меншому, ніж установлено в статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“. На його звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – Управління) щодо проведення виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком Управління листом повідомило про відсутність правових підстав для проведення виплати грошової допомоги в зазначеному розмірі.
Відтак Саприка В.І. звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Управління щодо відмови йому в нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги та зобов’язати Управління нарахувати та виплатити йому недоплачену грошову допомогу в розмірі 11 566 грн.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, зокрема зобов’язав Управління нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу у розмірі мінімальних пенсій за віком із урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
З рішенням суду першої інстанції не погодився апеляційний суд і ухвалив нову постанову, якою відмовив Саприці В.І. в задоволенні позовних вимог. Верховний Суд відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження.
На думку автора клопотання, унаслідок застосування судами оспорюваних приписів порушено гарантовані Конституцією України право на соціальний захист (частина п’ята статті 17), право володіти та розпоряджатися своєю власністю (частини перша, четверта статті 41).
Суддя-доповідач поінформував, що він направив листи-запити, зокрема, до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України та низки наукових та інших установ із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Відеозапис пленарного засідання можна переглянути на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
