01.07.2022
Конституційний Суд України 30 червня 2022 року ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України статей 961, 962 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (щодо спеціальної конфіскації).
Рішенням Суду, оспорювані статті КК України визнані такими, що відповідають Конституції України.
Указаними статтями КК України встановлено зміст, випадки та порядок застосування такого заходу кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація.
Автори клопотання стверджували про невідповідність оспорюваних статей КК України низці приписів Конституції України. Зокрема, заявники зазначали, що „за своєю правовою суттю інститут спеціальної конфіскації, хоча і відноситься до інших заходів кримінально-правового характеру, фактично, поряд з конфіскацією, є ще одним видом покарання за злочин <...>“.
У Рішенні Суд з’ясував співвідношення конфіскації майна зі спеціальною конфіскацією та вказав, що конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні майна, що є власністю засудженого. Унаслідок чого конфіскація майна є видом покарання, застосування якого має на меті покарання винного, його виправлення й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень цією та іншими особами. Натомість спеціальна конфіскація застосовується у разі, коли майно вилучається в особи, яка не є власником або добросовісним володільцем такого майна, а тому цей захід впливу на особу має некаральний характер.
Тому, твердження заявників про застосування до особи одночасно двох видів однакових покарань (конфіскації майна та спеціальної конфіскації) є безпідставними.
Суд також вказав, що спеціальна конфіскація не є видом кримінального покарання, тому її застосування, зокрема примусове безоплатне вилучення майна у недобросовісної третьої особи, на підставі судового рішення (вирок, ухвала), не є притягненням до кримінальної відповідальності.
Отже, доводи суб’єкта права на конституційне подання щодо обмеження статями 961, 962 КК України прав та свобод людини і громадянина, визначених частиною другою статті 58, частиною другою статті 61, частиною першою статті 62 Конституції України, є безпідставними.
Суд у Рішенні зазначив, що судове рішення (вирок, ухвала) про застосування спеціальної конфіскації є, по-перше, юридичним актом індивідуальної дії, що встановлює факт незаконності та недобросовісності набуття певною особою конкретного майна, по-друге, спростовує презумпцію правомірності набуття права власності, встановлену в частині другій статті 328 Цивільного кодексу України. Унаслідок цього це судове рішення є підставою для вилучення такого майна в особи, стосовно якої може бути застосовано спеціальну конфіскацію.
На підставі чого, Суд дійшов висновку, що застосування спеціальної конфіскації припиняє не право власності або право добросовісного володіння майном, а незаконне та недобросовісне володіння, тимчасово набуте внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного Особливою частиною КК України.
Відтак, статті 961, 962 КК України не порушують конституційних гарантій захисту права власності, а тому не суперечать статті 21, частинам першій, четвертій, шостій статті 41 Конституції України.
Також Суд зазначив, що у конституційному поданні не наведено обґрунтованих тверджень, щоб вважати оспорювані статті КК України такими, що поширюють свою дію на діяння, які були вчинені до набрання цими статтями КК України чинності.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
