13 травня, 2024
Судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Василь Лемак, Олег Первомайський, Олександр Петришин, Ольга Совгиря, Галина Юровська взяли участь у круглому столі, під час якого разом з колегами із Конституційного Суду Латвійської Республіки обговорили питання використання права на подання конституційної скарги та виступили із тематичними доповідями.
Конституційний Суд Латвійської Республіки представляли: Голова Суду Алдіс Лавіньш, заступниця Голови Суду Ірена Куціна, судді Суду Гунарс Кусіньш, Яніс Нейманіс, Артурс Кучс, Аніта Родіня, Яутріте Брієде.
Захід організований в межах спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, впровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, Фаза III (далі – Проєкт) та проводився в Кракові (Республіка Польща) з 9 по 10 травня 2024 року.
Раду Європи на заході представляли менеджерка Проєкту Сюзанна Мнацаканян та асистентка Проєкту Аліса Ткачова.
Під час круглого столу судді провели низку засідань, під час яких обговорили системи функціонування органів конституційного контролю України та Латвії; зміст та форми права на конституційну скаргу; рекомендації щодо розгляду конституційних скарг у світлі шляху України до ЄС; подальшу співпрацю між конституційними судами обох країн.
Під час відкриття заходу з вітальними словами виступив Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш та суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський.
Олег Первомайський зазначив, що з початком військової агресії росії проти України, утвердження людських прав стало ще більш важливим. „Нам надзвичайно приємно, що завдяки спільному Проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України ми можемо поглиблювати нашу співпрацю з латвійськими колегами та обмінюватися досвідом на двосторонньому рівні“, наголосив суддя. Він також зауважив, що юридичні позиції, що їх застосовано в рішеннях Конституційного Суду Латвійської Республіки часто застосовуються у рішеннях органу конституційного контролю України. Тому такі фахові зустрічі з міжнародними колегами є дуже корисними та плідними.
Суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин для учасників заходу представив доповідь на тему „Нормативна“ конституційна скарга в Україні“.
Він розповів про передумови запровадження інституту конституційної скарги в України, зазначивши, що в нормах Конституції України вперше в історії вітчизняного конституціоналізму був запроваджений інститут конституційної скарги, який мав на меті не лише захист індивідуальних конституційних прав, а й зменшення кількості звернень до ЄСПЛ. Суддя акцентував увагу на питаннях, що виникають в процесі розгляду конституційних скарг та після ухвалення Судом рішень у справах за конституційними скаргами та які потребують розв’язання. Він наголосив на потребі подальшого вдосконалення інституту конституційної скарги для підвищення її дієвості в захисті прав людини. За його словами повна конституційна скарга може стати найбільш ефективним інструментом захисту прав людини та невід’ємним елементом правової системи України.
Суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря виступила з доповіддю на тему „Остаточність судового рішення як умова прийнятності конституційної скарги та тлумачення крізь призму принципу «in dubio pro homine»“.
Вона зосередила увагу на вимогах до змісту конституційної скарги та до порядку її подання. Суддя зазначила, що Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає, що конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності формальним вимогам до змісту конституційної скарги, а також якщо: вичерпано всі національні засоби юридичного захисту та з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців. Недотримання цих вимог є формальною підставою для визнання конституційної скарги неприйнятною. У цьому контексті суддя наголосила, що КСУ змінив свою практику відмови у відкритті конституційного провадження в справі лише на формальних підставах, таких як ненадання копій нормативно-правових актів чи засвідчення копії остаточного судового рішення не тим судом, що його ухвалив.
Також Ольга Совгиря розповіла, що остаточність судового рішення є важливою умовою прийнятності конституційної скарги, яка визначена на рівні Конституції України. Суддя звернула увагу на важливість підходу до тлумачення остаточності судового рішення крізь призму принципу «in dubio pro homine», який перекладається як «у вагомих сумнівах – на користь людини» та передбачає, що у спірних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію закону, яка максимально захищає права та інтереси саме особи.
Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак представив доповідь на тему „Обмеження людських прав в умовах війни: де межа? (перший досвід України)“.
У виступі суддя, зокрема, окреслив критерії обмежень людських прав у період війни (іншої надзвичайної ситуації), розповів про доктрину і міжнародну практику, а також окреслив розуміння допустимості обмежень людських прав у частині другій статті 64 Конституції України. Василь Лемак наголосив, що головним обмежувачем обмежень людських прав і свобод є конституційна ціль такого обмеження, тобто ціль обмеження, визначена в конституційному тексті. Питання не тільки в словесних конструкціях, які пов’язують обмеження з певними конституційними приписами, а в понятійному і логічному зв’язку між ними. З іншого боку, це означає, що так звана правомірна (легітимна) мета державного втручання не може бути виведена загалом із суспільного інтересу, від того, як вона розуміється законодавцем чи іншими органами державної влади
На думку судді, більшість людських прав, гарантованих Конституцією України, є не тільки суб’єктивними правами в публічній сфері, а й також об’єктивно вираженими принципами, закладеними в Конституції України. Тож, зазначив суддя, при оцінці втручання до них за відомими методиками домірності й збереження сутності людського права, безумовно слід передусім відповісти на запитання – чи не порушують вони приписів expressis verbis у Конституції України. Це є та крайня межа, яку не дозволено переступати, якщо пам’ятати місію конституційного судочинства – захищати Конституцію, навіть в умовах війни.
Під час круглого столу свої доповіді також представили судді Конституційного Суду Латвійської Республіки Гунарс Кусіньш, Аніта Родіня та Артурс Кучс.
Судді Конституційного Суду України подякували міжнародним партнерам та латвійським колегам за послідовну підтримку та можливість здійснювати фаховий обмін досвідом, знайомитися з найкращими міжнародними практиками та для їх застосування в роботі.
Інформує відділ комунікацій та правового моніторингу
