ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
(Сектор інформаційно-аналітичної роботи)
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-10-25
факс 287-36-16
Судді КСУ Олександр Тупицький та Наталя Шаптала взяли участь у міжнародній конференції з нагоди 25-ї річниці
КС Республіки Албанія
20 жовтня 2017 року судді Конституційного Суду України Олександр Тупицький та Наталя Шаптала взяли участь у міжнародній конференції на тему: „Європеїзація національного конституційного права та конституціоналізація європейського права – виклики для майбутнього“ з нагоди 25-ї річниці Конституційного Суду Республіки Албанія.
Захід відкрив Голова Конституційного Суду Республіки Албанія Башкім Дедья. Він зазначив, що Конституційний Суд Албанії відзначає свою 25 річницю оновленим. Завдяки конституційній реформі в системі правосуддя, розпочатій Парламентом в 2016 році, на сьогодні створені основні юридичні гарантії підвищення професіоналізму суддів Конституційного Суду, прозорості процесу їх обрання та призначення.
Президент Республіки Албанія Ілір Мета зазначив, що 25-річний досвід роботи Конституційного Суду Албанії має позитивний вплив на економічний, соціально-культурний та політичний стан країни, а також сприяє розвитку демократії на шляху до європеїзації. За його словами, у своїх рішеннях Конституційний Суд Республіки Албанія демонструє єдність, професіоналізм та незалежність від політичного впливу, що дозволяє уникнути соціальної напруженості і конфліктів між різними соціальними групами.
З вітальними промовами також виступили Голова Асамблеї Республіки Албанія Грамоз Ручі, Прем'єр-міністр Республіки Албанія Еді Рама, Голова Венеціанської комісії Ради Європи Джанні Букіккіо, Голова Фонду Ганнса Зайделя Урсула Меннле.
Захід складався з трьох засідань, під час яких свої доповіді представили Генеральний адвокат Суду Європейського Союзу Міхал Бобек („Європеїзація права: що це означає?“), професор кафедри європейського права ім. Жана Монне Регенсбурзького університет Райнер Арнольд („Європеїзація конституційного права“), суддя Конституційного Суду Румунії Симона-Майя Теодороу („Інтернаціоналізація конституційного права“), Голова Конституційного Суду землі Саксонія-Анхальт Вінфрід Шуберт, Голова Конституційного Суду Чорногорії Драголюб Драшкович („Елементи європеїзації чорногорського конституційного права“), Голова Конституційного Суду Республіки Косово Арта Рама-Хаджрізі („Європеїзація конституційного права Республіки Косово: правова база та практика Конституційного Суду“), Голова Верховного Суду Республіки Албанія, суддя Конституційного Суду Республіки Албанія у відставці Хезаїр Заганьйорі, заступник Голови Конституційного Суду Боснії та Герцеговини Златко М. Кнежевич („Європеїзація конституційного права та конституціалізація європейського права - виклики для майбутнього - практика Конституційного Суду Боснії та Герцеговини“), суддя Конституційного Суду Чеської Республіки Володимир Сладечек („Європейські тенденції конституційної судової влади та Конституційний Суд Чеської Республіки“), суддя Конституційного Суду Республіки Албанія Віторе Туша („Внесок Конституційного Суду Республіки Албанія в європеїзацію конституційного права“), Голова Конституційного Суду Республіки Македонія Нікола Івановскі („Досвід Конституційного Суду Республіки Македонія в застосуванні міжнародного права“), суддя Конституційного Суду Республіки Словенія Матей Акетто („Гордість і прецедент: про судове тлумачення та діалог у законодавстві ЄС“), суддя Конституційного Суду Республіки Албанія у відставці Сокол Бербері („Страсбургський суд у ролі Конституційного суду“), Директор школи суддів, суддя Конституційного Суду Республіки Албанія у відставці Сокол Садуші („Європеїзація конституційного права та вплив на зв'язок між конституційним судом та судами загальної юрисдикції – тенденція децентралізації конституційного контролю“).
Свою доповідь на тему „Європеїзація конституційного права України: тенденції застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та позицій Європейського суду з прав людини в практиці Конституційного Суду України“ представив суддя Конституційного Суду України Олександр Тупицький. Він розповів, що Конституція України гарантує ті ж самі основні права і свободи, що і Конвенція про захист прав людини і основних свобод. Ратифікувавши цей міжнародний договір 17 липня 1997 року, Україна фактично передала деякі суверенні повноваження у сфері захисту прав людини постійно діючому органу Ради Європи, Європейському суду з прав людини, визнавши його компетенцію розглядати відповідні заяви, подані проти держави. Між тим, місце Конвенції та практики Європейського суду з прав людини в правовій системі України, і в конституційному праві зокрема, перші роки після ратифікації залишалося невизначеним, що перешкоджало їх ефективному застосуванню.
Суддя зазначив, що лише в 2006 році Парламент України прийняв спеціальний Закон «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» зобов’язавши національним судам застосовувати Конвенцію та практику ЄСПЛ при розгляді справ як джерело права. Проте значна роль в законодавчому закріпленні цієї правової доктрини належить Конституційному Суду України, який задовго до цього почав використовувати ці джерела загальноєвропейського права в своїй практиці.
Олександр Тупицький констатував, що офіційно завданням Конституційного Суду України є забезпечення верховенства Конституції на всій території держави, інакше кажучи – конституціоналізація правової системи України. Маючи за основу Конституцію України, у той же час, в якості додаткових аргументів на обґрунтування правових позицій більшість актів Конституційного Суду містять посилання на джерела міжнародного права, в тому числі Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини. Використовуючи практику цього конвенційного органу, Конституційний Суд прагне узгоджувати з нею свої правові позиції. Тоді як загальні підходи і принципи, сформульовані Європейським судом з прав людини, як правило, беруться до уваги при виробленні концепцій актів конституційного правосуддя. В результаті приймаються рішення, які не просто відповідають, але і в значній мірі ґрунтуються на конвенційній практиці. Таким чином, конституціоналізуючи правову систему України, Конституційний Суд одночасно здійснює її європеїзацію.
Завершуючи виступ, суддя Конституційного Суду України підсумував, що джерела загальноєвропейського права формально не обов'язкові для Конституційного Суду України. Проте, проголосивши в 2015 році у своїй практиці принцип „дружнього ставлення“ до міжнародного права, Конституційний Суд за наявності релевантної позиції Європейського суду з прав людини має або погоджувати з нею своє майбутнє рішення, або – чого ще не було в його практиці – констатувати, що ця позиція не відповідає Конституції України. Подібні підходи сьогодні демонструють більшість органів конституційного правосуддя держав-членів Ради Європи. При цьому Європейський суд з прав людини все частіше не лише встановлює порушення з боку держави – Члена Ради Європи, а й вказує такій державі на невідповідність її внутрішнього законодавства Конвенції (неконвенційність). Таке положення речей дозволяє казати про все більш поширене визнання за Конвенцією ролі наднаціональної європейської конституції у сфері прав людини, а за Європейським судом з прав людини – наднаціонального конституційного суду.
У заході також взяли участь представники органів конституційного правосуддя Боснії та Герцеговини, Німеччини, Республіки Косово, Румунії, Турецької Республіки, Чеської Республіки, Чорногорії, представники міжнародних організацій та фондів, науковці тощо.
