|
ПРЕС-СЛУЖБА КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14 тел. 238-10-80, 238-10-25 факс 287-36-16
У Конституційному Суді України до 20-ї річниці Конституції України відкрилась книжкова виставка
28 червня 1996 року Верховна Рада України від імені Українського народу прийняла Конституцію – Основний Закон України, який закріплює суспільний і державний устрій, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, виборчу систему, основні права, свободи, обов’язки громадян. Прийняття Конституції України стало знаменною подією в історії незалежної України. З нагоди цього ювілею у бібліотеці Конституційного Суду України відкрито тематичну виставку під назвою „Конституція України – Основний Закон держави“, на якій експонуються книжкові видання, що стосуються певних періодів конституційного процесу в Україні. До серії видань „Конституція незалежної України“ увійшли документи окремих етапів новітнього конституційного процесу в Україні (1990-1996 рр.), а саме: Декларація про державний суверенітет України, концепція нової Конституції України, конституційний договір, укладений між Президентом України та Верховною Радою України, а також проекти Конституції України та стенограми засідань Конституційної комісії України тощо. Науково-популярна серія брошур „Нова Конституція України“ відомих авторів, зокрема В.Б.Авер᾿янова, Ф.Г.Бурчака, В.М.Кампа, Л.Т.Кривенко, О.М.Мироненка, Г.О.Мурашина, В.Ф. Погорілка, Ю.С.Шемшученка складається з низки тематичних напрямів – основи конституційного ладу в Україні, права та свободи людини і громадянина, історія Конституції України, міжнародно-правові аспекти Конституції України тощо. Серед серії брошур – „Конституційний Суд України“ (1996 р.) за авторством Ю.С.Шемшученка, Г.О.Мурашина, в якій розглядаються питання організації і діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, подано історію даного питання, розкрито завдання, організаційну структуру, повноваження, форми і методи діяльності Суду. „Народження нового для нашої країни державного органу – Конституційного Суду України безпосередньо пов’язане з прийняттям нової Конституції України… Шлях до цього був і тривалим, і непростим. Ми не мали власного досвіду у цій справі. Тому в кінці 80-х і на початку 90-х років наша теорія і практика звернулися до досвіду зарубіжних країн у питаннях організації конституційного контролю“, – йдеться в брошурі. На виставці представлені науково-практичні коментарі до Конституції України, які підготовлені Академією правових наук України, Інститутом законодавства ВРУ, вченими, що роз’яснюють зміст статей нової Конституції України. Крім того, читачам можна ознайомитися з науково-практичним посібником „Конституція України: коментар змін (2004-2007) теоретичні та практичні аспекти“ за редакцією судді Конституційного Суду України (1997-2006 рр.) П.Б.Євграфова, в якому висвітлено проблемні питання розвитку вітчизняного конституціоналізму в сучасний період, зокрема особливості ухвалення нової Конституції України, законопроектів про внесення змін до неї. Авторське видання „Конституція України в актах Конституційного Суду України“ судді Конституційного Суду України (2004-2013 рр.) А.А.Стрижака містить результати аналітичного дослідження практики конституційного судочинства (рішення, висновки та процесуальні ухвали за 1997-2009 роки) щодо реалізації Конституційним Судом України його головного завдання – гарантування верховенства Конституції як Основного Закону держави. Виокремлено правові позиції КСУ, а також авторські коментарі з питань конституційності законів та інших правових актів, тлумачення Конституції й законів України, інших питань, вирішення яких належить до конституційних повноважень Суду. В науково-практичному виданні „Конституція України у судових рішеннях“ за авторством М.П.Орзіха, А.А.Єзерова, Д.С.Терлецького подано систематизований постатейний матеріал із практики Конституційного Суду України, судів загальної юрисдикції, а також Європейського Суду з прав людини щодо застосування норм Конституції України за 15 років її чинності (станом на 28 червня 2011 року). До конституційних положень наводяться витяги з судових рішень, що дозволяє побачити норми Основного Закону в їх судовій інтерпретації, тобто саму Конституцію в її дії, стабільності та динаміці. У книзі „Історія української конституції“, автором якої є український політик, громадський діяч М.В.Томенко зібрано та проаналізовано конституційно-державні акти України найдавніших часів. Переконливо доводиться, що Конституцію Пилипа Орлика (1710 р.), „Начерки Конституції Республіки“ Георгія Андрузького (1850 р.), Основний закон „Самостійної України“ (1905 р.), Конституцію УНР (1918 р.), Конституцію Отто Ейхельмана (1920-1921 рр.), Конституцію України (прийняту 28 червня 1996 р.) єднає ідея побудови демократичної незалежної України. „Досліджуючи історію українських конституцій, а також контекст, у яких вони народжувалися, можна дійти до висновку, що написання конституції було одним із ключових завдань української еліти практично на всіх етапах формування Української держави“, – йдеться у виданні. Автор намагався дослідити усі наявні проекти конституції, щоб продемонструвати цілісну картину зародження та розвитку традицій українського конституціоналізму.
|
Нотатки учасника розробки Основного Закону України, політичного і державного діяча В.П.Гетьмана „Як приймалася Конституція України“ так само присвячені визначній події в сучасній історії незалежної держави – прийняттю 28 червня 1996 року Конституції України. Зі сторінок нарису постає драматична картина напруженої боротьби патріотичних сил українського парламенту за створення нової демократичної Конституції. Вадим Гетьман розповідає про незабутні хвилини торжества, про те, що сльози радості, обійми, поцілунки завершили це безпрецедентне нічне засідання Верховної Ради України. „Радій, звеселися, Україно! Справу зроблено! Наша суверенна, незалежна, демократична, правова держава, ти все-таки діждалася „свого Вашингтона з новим і праведним Законом“, про що так мріяв Тарас Григорович Шевченко! Хоч прийшов цей Закон на землю Шевченка через 235 років після свого заокеанського попередника. І все ж довгий, тяжкий, інколи навіть розчаровуючий шлях України до своєї Конституції кінець кінцем виправдався“, – пише автор.