СЕКТОР ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-10-25
факс 287-36-16
У Конституційному Суді України відбувся науково-практичний семінар з питань нормативно-правового забезпечення діяльності КСУ
17 червня 2016 року в Конституційному Суді України з нагоди 20-річчя Конституції України відбувся міжнародний науково-практичний семінар з питань нормативно-правового забезпечення діяльності Конституційного Суду України.
У засіданні взяли участь Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін, заступник Глави Адміністрації Президента України, секретар Конституційної Комісії Олексій Філатов, судді Конституційного Суду України Сергій Вдовіченко, Михайло Гультай, Віктор Колісник, Віктор Кривенко, Олександр Литвинов, Микола Мельник, Володимир Мойсик, Сергій Сас, Петро Стецюк, Наталя Шаптала, судді КСУ у відставці Василь Німченко, Микола Савенко, Віктор Шишкін, вчені наукових закладів України, а також представники проектів ОБСЄ в Україні, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Проекту ЄС „Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні“ та працівники Секретаріату Конституційного Суду України.
Відкрив науково-практичний семінар Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін, який розповів, що під час цього заходу планується розгляд та обговорення проектних матеріалів з питань нормативно-правового забезпечення діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Голова КСУ наголосив, що тема семінару є не тільки важливою, а й останнім часом набула особливої актуальності, оскільки 2 червня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), яким передбачено реформування діяльності вітчизняної судової системи, у тому числі Конституційного Суду України.
Юрій Баулін поінформував присутніх про зміни, які торкаються Конституційного Суду України, зокрема, щодо повноважень Суду, гарантій незалежності, недоторканності та кваліфікаційних вимог суддів, а також їх порядку призначення та звільнення з посад.
За його словами ще одним обов’язковим організаційним заходом пов’язаним з започаткуванням конституційної скарги, є реформування структури Конституційного Суду 
України, насамперед з метою попередження можливості перевантаження Суду, що може призвести до порушення загальновизнаного принципу розгляду судових справ у розумні строки.
Зі вступним словом до присутніх звернувся заступник Глави Адміністрації Президента України, секретар Конституційної Комісії Олексій Філатов.
У своєму вітальному слові він подякував Голові Конституційного Суду України за запрошення та можливість виступити перед такою поважною аудиторією. Він наголосив, що днями виповнюється двадцять років з моменту прийняття Конституції. Тоді, у 1996 року сталася визначна подія, яка дала можливість розпочати розбудову цілої низки державних інституцій на нових засадах. Відтоді минуло 20 років, і життя не стоїть на місці. „Сьогодні, – сказав О. Філатов, – ми отримали шанс оновити Основний Закон держави відповідно до європейських стандартів, особливо це стосується системи правосуддя, а також функціонування Конституційного Суду України“.
Олексій Філатов розповів про роботу конституційної комісії, в якій працювали провідні фахівці галузі конституційного права, українські, міжнародні експерти, і яка розробила пропозиції щодо змін до Основного Закону України. Промовець відзначив, що робота була непростою та важливою, і висловив подяку всім тим, хто брав участь у процесі підготовки змін до Конституції.
Він підкреслив, що незалежно від розбіжностей у світоглядах учасників робочої групи, було досягнуто результату і напрацьовано проект змін, який отримав високу оцінку як українських, так і міжнародних експертів. Венеційська комісія, додав Олексій Філатов, теж дала виключно позитивні висновки щодо цього проекту.
Заступник Глави Адміністрації Президента України зупинився на окремих змінах зазначеного проекту в частині, що стосується повноважень Конституційного Суду України. Серед найголовніших новацій, він назвав такі, як виокремлення функції КСУ в системі правосуддя, вилучення з повноважень Суду тлумачення законів, посилена незалежність Суду, прозорий конкурс на посади суддів КСУ та запровадження інституту конституційної скарги.
Під час роботи семінару учасники в конструктивній атмосфері обмінялися думками з приводу тематичних питань та висловили свої погляди щодо майбутніх змін в конституційній юрисдикції.
У дискусії взяли участь судді Конституційного Суду України Сергій Вдовіченко, Віктор Колісник, Наталя Шаптала, Петро Стецюк, постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді України Анатолій Селіванов, суддя Конституційного Суду України у відставці, к.ю.н., професор кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук правничого факультету Національного університету „Києво-Могилянська академія“ Микола Савенко, д.ю.н., проф., завідувач кафедри теорії, історії, історії правових і політичних учень юридичного факультету Ужгородського національного університету Василь Лемак, д.ю.н., проф., завідувач кафедри конституційного та міжнародного права Національної академії внутрішніх справ України Анатолій Колодій, д.ю.н., доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Київський національний університет імені Тараса Шевченка Ольга Совгиря, к.ю.н., провідний науковий співробітник регіонального наукового центру Національної академії правових наук України Олена Томкіна, д.ю.н., професор кафедри конституційного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Конституційної Комісії Олег Марцеляк, к.ю.н., доцент, заступника завідувача кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник, д.ю.н., проф., завідувач кафедри конституційного права судово-адміністративного факультету Національного університету „Одеська юридична академія“ Анжеліка Крусян, д.ю.н., проф., завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Оксана Щербанюк.
На завершення науково-практичного семінару Юрій Баулін подякував присутнім за роботу та висловлені пропозиції, які наразі є вкрай важливими і будуть в подальшому враховані і вивченні.
Голова Конституційного Суду України запропонував учасникам надати статті з конституційної тематики, які будуть надруковані в ювілейному номері Вісника Конституційного Суду України.
Виступи під час семінару:
Наталя Шаптала
У ході семінару Наталя Шаптала висловила свої застереження до проекту Закону України „Про Конституційний Суд України“. Вона зауважила, що в новій редакції закону вилучено одну із важливіших вимог, що ставилися до кандидата в судді Конституційного Суду України, це вимога цензу проживання (осідлості), а саме суддею КСУ міг стати громадянин України, „який проживає в Україні протягом останніх двадцяти років“. Зараз в проекті закону такої вимоги немає, – наголосила суддя. І підкреслила, що це є дуже вразлива та небезпечна річ, оскільки за таких обставин суддею КСУ зможе стати будь-хто, тобто навіть громадянин України, який став їм вчора.
При цьому суддя звернула увагу на те, що в Конституції України залишилася вимога щодо певного терміну проживання відносно народних депутатів, президента, тобто представників двох із трьох гілок влади, а саме законодавчої та виконавчої, натомість така вимога відносно суддів КСУ, які є представниками третьої гілки влади відсутня, – додала Наталя Шаптала.
І висловила переконання, що суддею Конституційного Суду України може бути лише громадянин України, який проживає 20 останніх років на території України, і вказана вимога до кандидата на посаду судді КСУ має бути залишена, про що потрібно зазначити в законі про КСУ.
Петро Стецюк
Шановні колеги, я хочу повернутися до назви нашого сьогоднішнього заходу, і до тої частини в дискусіях з якої він почався. Власне що ми маємо сьогодні в назві? Маємо «нормативно-правове забезпечення діяльності Конституційного Суду». Ми прекрасно розуміємо, що в класичному варіанті будь-яке явище, будь-яка діяльність мала би мати 3 рівні правового регулювання: конституційний, законодавчий і підзаконно-нормативно-правовий. І тут до тої дискусії, яка починалася навколо явища Регламенту Конституційного Суду. Все було би нормально і можна було б говорити за нього якби ми не мали чіткого припису нині чинної статті 153 і статті 153 після змін до Конституції.
Що ми маємо на сьогоднішній день? Порядок організації і діяльності Конституційного Суду, процедура розгляду ним справ визначається Законом. Зверніть увагу, згадки про Регламент немає. Так було у 1996 році, так було у змінах 2010-14 роках, так буде в наступних змінах. Бо наступні зміни, а саме стаття 153 звучить так: «порядок організації діяльності Конституційного Суду, статус суддів Суду, підстави і порядок звернення до Суду, процедура розгляду ним справ і виконання Рішень Суду визначається Конституцією України та Законом».
Це не означає що не може не існувати явища, яке ми називаємо «Регламентом Конституційного Суду», але це означає, як мінімум, що це явище поставлено в чіткі конституційно-правові рамки. Якщо подивитися на це питання комплексно, врахувати ті положення які є в чинній Конституції, зокрема частину другу статті 19 Конституції України, про те, що, органи державної влади, в тому числі Конституційний Суд, повинні діяти виключно в рамках Конституції і Законів, і не виходити за свої повноваження, і, наприклад, врахувати, що однією із засад судочинства є сьогодні гласність, і гласність перенесена як засада діяльності Конституційного Суду на майбутнє, тут маленький приклад: все що не передбачено Законом в організації діяльності Конституційного Суду України, як мінімум не гармонізує з Конституцією і Законом.
Іншими словами, практика Конституційного Суду з 2010 по 2013 рік, коли майже 90% засідань були у так званій письмовій формі, а фактично – у закритій формі, як мінімум не гармонізувала з конституційними положеннями. Очевидно цього не буде на майбутнє. Але це означає, що в нормативному забезпеченні діяльності Конституційного Суду України виходячи з конституційних положень перше і єдине місце в цій частині має бути відведено власне Закону. Це є реальність, і це є конституційні зміни. Це, з рештою, гармонізує викликам цього часу і ситуації, яка склалася після Революції Гідності, бо, по великому рахунку, органу конституційної юрисдикції не має чого ховати від засобів масової інформації, не має чого ховати від українського народу. І цю реальність, очевидно, треба враховувати.
Я звертаю увагу, що у Проекті, під яким «підписався» Юрій Васильович стаття «Про Регламент» відсутня. Це, напевне, є правильно. Дякую за увагу.
