ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-11-38
факс 287-36-16
У Конституційному Суді України вшанували пам᾿ять Олександра Мироненка
Минув рік, як пішов у вічність відомий правознавець, мудрий, талановитий вчений, люблячий чоловік та батько – Мироненко Олександр Миколайович.
Світла пам᾿ять про людину добропорядну і чуйну, толерантну, далекоглядну й щиру, знаного вченого, судового діяча з державницьким мисленням назавжди залишиться в серцях тих, хто знав і працював з ним, шанував і любив.
11 листопада 2015 року Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін, судді Конституційного Суду України у відставці, керівники та працівники Секретаріату КСУ, науковці Інституту держави і права ім. В.М.Корецького вшанували пам’ять Олександра Мироненка покладанням квітів до його могили на Байковому кладовищі в Києві.
Чималий філософсько-правовий доробок наукових досліджень залишив по собі відомий висококваліфікований юрист, суддя Конституційного Суду України, доктор філософських наук, професор, дійсний член Української академії політичних наук, член-кореспондент Академії правових наук України.
Як автор численних наукових праць був відомий широкому загалу читачів. Серед його творів – монографії, наукові статті, підручники, навчальні посібники, що присвячені проблемам історії держави і права, історії правових і політичних вчень, філософії права, політології, конституційного права.
Найвідоміші його роботи представлені на книжковій виставці під назвою „Пам’яті доктора філософських наук, професора, дійсного члена Української академії політичних наук, члена-кореспондента Академії правових наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, судді Конституційного Суду України у відставці Олександра Миколайовича Мироненка (1942-2014)“, що відкрилася у бібліотеці Конституційного Суду України напередодні річниці цієї сумної дати.
Виставка організована Конституційним Судом України спільно з Національною академією наук України Інститутом держави і права ім. В.М.Корецького.
На виставці можна ознайомитися із книгою „Мироненко Олександр Миколайович“, виданою Національною академією наук України Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького до ювілейної дати від дня народження цього видатного правознавця і до 35-річчя його наукової діяльності.
У біобібліографічному виданні висвітлюються основні етапи життя українського правознавця, політолога, філософа, історика, професора права, його політична, юридична, наукова та громадська діяльність. В цьому виданні вперше подається повний перелік праць ученого та літературних і публіцистичних джерел про його життєвий і творчий шлях.
Переглядаючи книжку, можна зупинитися на цікавих моментах його життя. „Малий Сашко зростав на чудесній природі і відрізнявся від своїх однолітків лише великою жадобою до знань. …Навчання з усіх предметів давалось йому надзвичайно легко“. Пізніше, закінчивши Одеський державний університет імені І.І. Мечникова, отримав диплом юриста з відзнакою. З часом за виняткові заслуги вченого перед юридичною наукою, особисті якості колектив і вчена рада Інституту держави і права ім. В.М. Корецького рекомендувала Олександра Мироненка на посаду судді Конституційного Суду України. Комітети ВРУ погодилися з такою пропозицією і внесли його кандидатуру на розгляд пленарного засідання парламенту, після чого у жовтні 1996 року його було призначено ВРУ суддею Конституційного Суду України.
Проте своєї улюбленої наукової праці вчений не покидав. Будучи суддею у вільний від основної роботи час, тобто вечорами, вихідними, у період відпустки він напружено працював на всіма томами „Юридичної енциклопедії“, першим на Україні виданням політологічної енциклопедії, історією українських конституцій, вітчизняного парламентаризму і конституціоналізму, підручником нового покоління для вузів „Політологія“ тощо.
У біобібліографічному виданні зазначається, що предметом особливої уваги дослідницької роботи вченого у період 1996-2002 рр. стала історія вітчизняної і світової конституційної юстиції, тобто проблема, яку ще ніхто ні в Європі, ні в Америці, ні на будь-якому іншому континенті спеціально не досліджував.
Протягом багатьох років у журналі „Вісник Конституційного Суду України“ і тижневику „Закон і бізнес“ публікувалися новаторські наукові статті Олександра Мироненка під назвою „З історії вітчизняної конституційної юстиції“, „Конституційна юстиція на межі тисячоліть“, „Конституційна юстиція: маловідомі сторінки історії“, які також представлені на виставці.
Читачі також мають нагоду ознайомитися зі збіркою „Суддя Конституційного Суду України Мироненко Олександр Миколайович. In memoriam“, виданою Конституційним Судом України в 2014 році.
У цьому виданні представлений нарис про основні пріоритети Олександра Мироненка, написаний журналістом Станіславом Орункаєвим. Також у збірнику надруковані акти, прийнятих Конституційним Судом України, у справах, у яких суддею-доповідачем був Олександр Мироненко, зокрема про офіційне тлумачення терміна „член сім᾿ї“; щодо права на пільги; про застосування української мови; про зону відчуження; щодо стажу наукової роботи; про безоплатну медичну допомогу. У збірці можна переглянути публікації відомих українських друкованих видань щодо цих рішень.
Крім того, на виставці представлені такі видання за авторством О.М.Мироненка:
– монографія „Витоки українського революційного конституціоналізму 1917-1920 рр.“, в якій досліджуються теоретико-методологічні джерела ідеалів української державності доби революційного конституціоналізму;
– монографія „Світоч української державності“ (політико-правовий аналіз діяльності центральної ради), в якій аналізуються найважливіші законодавчі акти щодо національного державотворення, відбудови народного господарства, відродження української культури, налагодження міжнародного співробітництва;
– книга під назвою „Конституційний Суд України: історія і сучасність, доктрина і практика“ (2011), рекомендована до друку вченою радою Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, в якій досліджуються особливості передісторії та історії народження і становлення Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції, що гарантує верховенство права і найвищу юридичну силу Конституції України та аналізуються видатний внесок вітчизняних правознавців у еволюцію ідей правової держави, зміцнення в ній судової влади загалом і конституційної юрисдикції;
– 18 брошур, в яких дослідження автором виконане у рамках проекту „Права людини в Україні та їх відповідність міжнародним стандартам: проблеми імплементації та перспективи розвитку за затвердженим ВРУ пріоритетним напрямком „Наукові проблеми розбудовності України“.
На виставці представлено багато інших відомих праць вченого.
Привертає увагу читачів праця Олександра Мироненка „Історія Конституції України“ (1997 р.), в якій стисло характеризуються світові й вітчизняні першоджерела українського конституціоналізму як теоретичної думки і практики тисячолітнього державотворення, процес становлення діючих і таких, які залишилися у проектах конституційних актів, що народжувались на українських землях, від гетьманських конституцій ХVІІ ст. до Основного Закону України 1996 р.
У своїй праці вчений визначив п’ять періодів історії Конституції України, і останній розпочався у процесі формування нової юридичної системи на межі 80-90-х років в ХХ ст. Автор вважав, що „з прийняттям Конституції України 1996 р. п᾿ятий період історії українського конституціоналізму, звичайно, не закінчився, він триває і має знайти своє продовження як у розробці і ухваленні понад 50 конституційних законів, так і в поступовому удосконаленні тексту самої Конституції“.
Крім того, Олександр Мироненко, на першій сторінці видання вказував, „що Конституція України 1996 р., яка є світочем незалежності нашої держави, стрижневим правовим регулятором всіх фундаментальних суспільних процесів… покликана стати дієвим механізмом не протистояння, а конструктивної взаємодії всіх владних гілок“, і зазначав, що один з відомих засновників філософії „здорового глузду“ Дж. Макінтош вважав, що „будь-які конституції мають не створюватись, а виростати, тобто визрівати на поживному для них ґрунті національного менталітету, національних традиціях, історичному досвіді того чи іншого народу“.
