Участь делегації Конституційного Суду України в Міжнародній конференції „Сталість як конституційна цінність: майбутні виклики“ 14-16 вересня м. Рига, Латвійська Республіка

14 вересня, 2022

Делегація Конституційного Суду України на запрошення Конституційного Суду Латвійської Республіки 14 вересня прибула до міста Риги (Латвійська Республіка) для участі в Міжнародній конференції „Сталість як конституційна цінність: майбутні виклики“. Захід організований з нагоди 25-ї річниці з дня заснування Конституційного Суду та 100-річчя Конституції Латвійської Республіки і тривав 15–16 вересня 2022 року.

До складу делегації ввійшли  в.о. Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий та судді Суду Оксана Грищук і Галина Юровська.

У межах робочого візиту проведено низку двосторонніх спільних заходів.

Перший захід відбувся 14 вересня в Національній бібліотеці Латвійської Республіки, участь у ньому взяли Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Латвійській Республіці Олександр Міщенко.

Під час заходу в.о. Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий презентував рідкісне видання „Конституція Української Гетьманської держави“ і передав його до фонду бібліотеки, а також залишив запис у Книзі почесних гостей Національної бібліотеки Латвійської Республіки.

У своїй промові Сергій Головатий зазначив: „Ми вирішили подарувати вам унікальну річ, унікальну книжку. Унікальна вона не тому, що її не можна ніде придбати, вона не є раритетом, її було видано 1997 року на честь першої нової Конституції демократичної незалежної України. В Україні не книжку, а те, що в ній надруковано, називають „золотою короною української конституційної спадщини“.

Цей документ, який тут надрукований, датований 1710-м роком. Попри те, що він ніколи не набрав юридичної чинності, його іменують в Україні – Конституцією. Чому іменують Конституцією? 1710 рік, це вже майже 60 років поневолення України московським царством. Україну було поневолено від 1654 року, і відтоді вона була поневоленою, поки не здобула Незалежність 1991 року. Але попри те, що Україна на той час була поневоленою, форма державності, яка називалася Козацька держава, уособлювала в собі те, що завжди було притаманно козацькій нації: воля, свобода, незалежність. У Козацькій державі існували елементи республіканізму, тому що Гетьмана-лідера обирали на вільних виборах.

І от коли 1710 року Гетьманом обрали Пилипа Орлика, тоді уклали цей документ під назвою „Домовленості про права і свободи між новообраним Гетьманом і козацтвом, військовою старшиною“. Тобто був укладений договір. Чому мав бути договір та які його головні цілі? Я скажу тільки дві ключові цілі – це воля, свобода, незалежність.

Гетьман брав на себе зобов’язання перед Військом Запорозьким звільнити Батьківщину Україну від московської неволі. Крім цього зобов’язання, Гетьман брав на себе ще інше – повернути Українську православну церкву в лоно материнської церкви в Константинополі. Повернути те, що було в Україні, поки московська держава не анексувала Українську автокефальну церкву.

І другий елемент – свобода. Гетьман зобов’язувався дотримувати права і вольності козацтва, не зловживати владою, не використовувати козаків у своїх власних потребах, виконувати всі рішення суду, не контролювати скарбницю. Тобто йшла низка зобов’язань, які обмежували його гетьманську владу.

Тобто дві мети: одна – звільнитися від зовнішнього поневолювача, московської деспотії; друга – зберегти вольності від того хто наступає всередині суспільно-політичного устрою.

У цьому документі так і написано: козацька нація ніколи не визнавала владу однієї людини – самовладдя. І як написав пізніше син Пилипа Орлика, який був Гетьманом, „мені батько розповідав, що козаки ніколи не толерували автократію“.

От де корінь української волелюбності! От де джерело заперечення українцями автократичності, авторитаризму, деспотії, будь-якої форми поневолення! І це був 1710 рік, це було набагато раніше, ніж з’явилися конституція Сполучених Штатів Америки  і Французька декларація прав і свобод людини і громадянина. І в такий спосіб ми демонструємо, що ми є народ, бо путін це заперечує.

Здобувши Незалежність 1991 року, ми і досі виборюємо її ціною життів десятків тисяч і військових, і цивільних, проливаючи кров у щоденних боях за незалежність, свободу, за те, щоб бути вільними і самим вирішувати власну долю.

Це юридична пам’ятка, але вона говорить про ідеологію українського буття, заснованого на лібералізмові, республіканізмові і християнстві. Це ті цінності, на яких збудований сучасний цивілізований світ, світ свободи, демократії і людських прав.

Я з великою приємністю дарую вам цей правничий документ і щасливий, що маю нагоду поділитися нашою культурною спадщиною“.

Аудіозапис заходів у Національній бібліотеці Латвії за участю делегації Конституційного Суду України: https://www.youtube.com.

 

 

                           

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15-16 вересня, 2022

Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, судді Суду Оксана Грищук і Галина Юровська взяли участь у Міжнародній конференції „Сталість як конституційна цінність: майбутні виклики“, що проходила у місті Рига (Латвійська Республіка).

Упродовж дводенного заходу (15-16 вересня) відбулися три панельні дискусії.

Під час першої дискусії „Сталість демократії: як запобігти загрозам демократії демократичним шляхом?“ 15 вересня в.о. Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий був одним із основних доповідачів. Він представив учасникам конференції доповідь на тему „Відвертаючи загрози демократії: зиґзаґи України“.

Відео  виступу та текст виступу Сергія Головатого.

Під час цієї панельної дискусії учасники обговорили роль конституційних судів у забезпеченні балансу між захистом засадничих прав (права на свободу вираження поглядів) і необхідністю запобігання різноманітним загрозам демократії (поширення неправдивої інформації, що може призвести до  введення громадськості в оману).

Друга панельна дискусія конференції була присвячена темі „Сталість засадничих прав: адаптація засадничих прав до епохи сучасних технологій“.

Її учасники дискутували про необхідність у концептуалізації нових засадничих прав в епоху сучасних технологій, наприклад, право на доступ до Інтернету, право на недоторканність приватного життя, захист персональних даних, свободу вираження поглядів тощо.

У перший день роботи Міжнародної конференції її учасників привітав Президент Латвійської Республіки Егілс Левітс. З доповідями виступили Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш, суддя Європейського суду з прав людини Пауліне Коскело, суддя Федерального конституційного суду Німеччини Генріх Амадей Вольф, суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Артурс Куч, суддя Суду Європейського Союзу Інета Зімелє, віце-президентка Венеційської Комісії Гердіс К’єрульф Торгейрсдьоттір, заступниця Голови Конституційного Суду Латвійської Республіки Ірена Кучина.

У п'ятницю, 16 вересня, під час заключної дискусії на тему „Екологічна сталість: політичний вибір чи питання засадничих прав?“ учасники обговорили, зокрема, роль судів у забезпеченні екологічної сталості та межі їх повноважень при вирішенні цієї категорії справ. Нормативізацію права на безпечне довкілля.

З відповідними доповідями виступили Голова Верховного Суду Нідерландів Дінеке де Гут, заступниця Голови Конституційного Суду Боснії та Герцеговини Гелен Келлер, заступник керівника відділу звітів про дослідження Державної Ради Французької Республіки Фаб’єн Рейно, суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Аніта Родіна, а також інші судді європейських конституційних судів.

Завершилася Міжнародна конференція „Сталість як конституційна цінність: майбутні виклики“ заключними виступами професора кафедри теорії та історії права юридичного факультету Латвійського університету Саніти Осіпової та Голови Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіса Лавіньша.

Трансляція за посиланням: https://www.youtube.com.

    

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

16 вересня, 2022

У п’ятницю, 16 вересня, у межах робочого візиту делегації Конституційного Суду України до Латвійської Республіки відбулася двостороння зустріч представників Конституційного Суду України та Конституційного Суду Латвійської Республіки.

Від української сторони взяли участь в. о. Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, судді Суду Оксана Грищук і Галина Юровська. З латвійської – Голова Суду Алдіс Лавіньш, заступниця Голови Ірена Кучина, судді Гунарс Кусіньш, Яніс Нейманіс, Артурс Куч, Аніта Родіна та Яутріте Брієде.

На початку зустрічі латвійські колеги висловили свою підтримку та запевнили в готовності продовжувати тривалі зв’язки між Конституційним Судом Латвійської Республіки та Конституційним Судом України. Сторони позитивно охарактеризували існуючу багаторічну співпрацю як успішну, продуктивну та професійну, тому, на їх переконання, є потреба в поглибленні та удосконаленні двостороннього співробітництва.

Учасники зустрічі обговорили низку важливих та актуальних питань, що стосуються виконання рішень конституційних судів України та Латвійської Республіки. Співрозмовники обмінялися думками та практичним досвідом стосовно вирішення проблемних питань щодо забезпечення моніторингу реалізації рішень органів конституційного контролю. Під час ділової бесіди  сторони також приділили увагу поточній практиці, зокрема поділилися інформацією про деякі рішення, які були ухвалені в минулому та поточному роках. Як було зазначено,  незважаючи на військову агресію російської федерації проти України, Конституційний Суд України продовжує здійснення своїх конституційних повноважень задля утвердження верховенства Основного Закону України на всій території нашої держави та захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.

На завершення зустрічі судді Конституційного Суду України подякували за гостинність та висловили сподівання на подальшу плідну співпрацю й успішну реалізацію всіх спільних намірів.

    

 

 

 

 

Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу