Участь Голови та суддів Конституційного Суду України в роботі Міжнародної конференції
З нагоди 15-ї річниці Конституційного Суду України у рамках головування України в Комітеті міністрів Ради Європи 15-17 вересня 2011 року в Києві відбулася Міжнародна конференція „Захист прав людини органами конституційної юстиції: можливості і проблеми індивідуального доступу“. Прибули делегації із майже 20 зарубіжних країн, загальна кількість – близько 100 учасників.
Відкрив конференцію Голова Конституційного Суду України Анатолій Головін. Учасників конференції у відеозверненні привітав Президент України В.Ф.Янукович, який, зокрема наголосив наступне. „Конституцією України закріплені права і свободи людини та громадянина, встановлені гарантії їх реалізації та захисту. Саме Конституційний Суд України, 15-у річницю заснування якого ми невдовзі відзначатимемо, успішно виконує своє призначення – гарантує верховенство Основного Закону держави на всій території України.
Водночас судовий захист прав і свобод людини потребує подальшого вдосконалення. Для нашої країни актуальною є проблема розширення можливостей фізичних та юридичних осіб захистити свої права шляхом безпосереднього звернення до органу конституційної юрисдикції".
З привітаннями до учасників конференції та суддів КСУ з нагоди 15-ї річниці Конституційного Суду України виступили – Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, Голова Венеціанської комісії Ради Європи Джанні Букіккіо, директор Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Дірк Міро, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України Ніна Карпачова. Перший заступник міністра закордонних справ України Руслан Демченко оголосив привітання Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка, який нині головує у Комітеті міністрів Ради Європи. „У процесі становлення Конституційний Суд України, – йдеться у привітанні, – послідовно орієнтувався на досягнення світових демократичних стандартів, спирався на досвід і практику європейського судочинства, у тому числі експертні висновки і рекомендації Венеціанської комісії. Цілі і завдання головного конституційного органу України – зміцнення демократії, гарантування прав і свобод людини та верховенства права – повною мірою співзвучні зі стандартами і цінностями, які сповідує у своїх діяльності Рада Європи".
Основною метою конференції є дослідження міжнародного досвіду щодо забезпечення індивідуального доступу громадян до Конституційного Суду України, зазначив Анатолій Головін, а цей доступ можливий, зокрема через запровадження інституту конституційної скарги, що в свою чергу потребує внесення змін до Конституції та законів України. „Успішна реалізація цієї, без перебільшення, реформи конституційного правосуддя неможлива без проведення комплексного наукового дослідження провідними юридичними науково-дослідними установами, які мають надати рекомендації щодо доцільності таких змін та правові наслідки їх прийняття, – наголосив Голова КСУ. – Для цього необхідно ретельно вивчити практичний досвід інших країн, законодавство яких передбачає можливість безпосереднього індивідуального доступу до органів конституційної юрисдикції, а також теоретичні набутки їх учених-конституціоналістів, адже форми і методи реалізації цього права багатогранні та суттєво відрізняються“.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, ведучи мову про ідею запровадження інституту індивідуальної конституційної скарги в Україні, наголосив, що це продиктовано суспільною необхідністю, адже захист прав людини та основних свобод перетворився в самостійну і одну з провідних галузей міжнародного права і стає основоположним компонентом національного права. „Є усі підстави стверджувати, – сказав він зокрема, – що Конституційний Суд, наполегливо удосконалюючись і долаючи усі перепони, впевнено набув статусу самостійного і впливового арбітра, займає свою авторитетну нішу у системі органів публічної влади, відіграє ключову роль у розбудові правової держави“. Сфера поширення компетенції Конституційного Суду має стосуватися не лише оцінки відповідності правових актів Конституції України та здійснення конституційного контролю, переконаний керівник українського парламенту, а й гарантій і захисту прав і свобод людини,вироблення стандартів таких гарантій.
„Є нагальна потреба невідкладного внесення змін до законодавства, – вважає Володимир Литвин, – щоб наші люди так само довіряли своєму Конституційному Суду, як-то вони довіряють Європейському Суду з прав людини“.
Джанні Букіккіо висловив думку про втілення в правову систему держави конституційних звернень з боку окремих громадян, що дозволить зменшити навантаження на Європейських суд з прав людини, до якого звертається чимало українців тому, що не можуть розв’язати свої проблеми у правовому полі своєї країни.
У вітальному слові директор Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Дірк Міро сказав, що ця конференція стала ще однією нагодою продовжити міжнародний обмін досвідом між суддями конституційних судів різних країн, адже ми виходимо з принципу, що правова держава має забезпечити дієвість контролюючої інстанції про правомірність дій держави.
Пріоритетним питанням дотримання прав і свобод людини і громадянина є закріплення права кожного на конституційну скаргу, вважає Ніна Карпачова. „Доступ до конституційного правосуддя, – констатувала Омбудсмен, – має стати надійною гарантією не лише дотримання державою конституційних прав і свобод кожної людини, а й проявом демократичності державної політики, спрямованої на утвердження пріоритету принципу верховенства права та поваги до прав людини“.
Надійшли привітання учасникам конференції від керівників органів конституційної юстиції країн-учасниць та від Генерального прокурора України В.Пшонки, Голови Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Л.Фесенка, Голови Верховного Суду України В.Онопенка, Голови Державної судової адміністрації України Р.Кирилюка, Голови Вищого адміністративного суду України О.Пасенюка, Голови Вищої кваліфікаційної комісії України І.Самсіна, Президента Національної академії правових наук України, академіка НАН України В.Тація, директора Інституту економіко-правових досліджень НАН України В.Мамутова, які також взяли участь у форумі.
У ході конференції учасники заслухали та обговорили такі доповіді:
- „Дослідження щодо прямого доступу до конституційного правосуддя“(Гагік Арутюнян, Голова Конституційного Суду Республіки Вірменія, член Венеціанської комісії Ради Європи);
- „Доступ індивідів до конституційного суду“ (Брігітте Бірляйн, заступник Голови КС Австрійської Республіки );
- „Конституційна скарга в Німеччині“ (Дітер Хьоміг, суддя Федерального КС Німеччини у відставці);
- „Доступність як визначальний фактор ефективності конституційного правосуддя – приклад Грузії“ (Георгій Папуашвілі, Голова КС Грузії);
- „Конституційна юстиція та захист прав людини: литовський досвід“ (Ромуальдас Кястутіс Урбайтіс, Голова Конституційного Суду Литовської Республіки);
- „Механізм захисту прав людини в Конституційному Суді Азербайджанської Республіки“ (Фархад Абдуллаєв, Голова Конституційного Суду Азербайджанської Республіки);
- „Прямий доступ до конституційної юрисдикції через суб’єктів на право звернення до конституційного суду та необхідність введення конституційної скарги в Республіці Молдова“ (Думітру Пулбере, Голова Конституційного Суду Республіки Молдова);
- „Приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини та її вплив на захист основоположних прав в Європі“ (Райнер Арнольд, професор юридичного факультету університету м.Регенсбург);
- „Конституційна скарга: поєднання приватних та публічних інтересів (з практики Конституційного Суду Російської Федерації)“ (Микола Бондар, суддя Конституційного Суду Російської Федерації);
- „Чи повинні ми скаржитися на прямі скарги (болгарський досвід і порівняльні питання)“ (Євгені Танчев, Голова Конституційного Суду Республіки Болгарія);
- „Питання захисту прав людини у рішеннях Конституційної Ради Республіки Казахстан“ (Ігор Рогов, Голова Конституційної Ради Республіки Казахстан);
- „Забезпечення доступу до конституційного правосуддя в Республіці Білорусь“ (Петро Міклашевіч, Голова Конституційного Суду Республіки Білорусь);
- „Конституціоналізм та захист соціальних прав“ (Енгін Їлдирим, суддя Конституційного Суду Турецької Республіки);
- „Захист прав людини – основне завдання конституційних судів“ (Мустафо Назаров, заступник Голови Конституційного Суду Республіки Таджикистан).
Порушені питання жваво обговорювали учасники конференції – суддя Конституційного Суду Республіки Болгарія Пламен Кіров, суддя Конституційного Суду Республіки Вірменія Грант Назарян, судді Конституційного Суду Республіки Корея Ха Мін-Йонг та Кім Хюн-Йонг, Голова Конституційного Суду Республіки Македонія Бранко Наумоскі, суддя Конституційного Трибуналу Республіки Польща Пьотр Тулея, Голова Драгіша Слієпчевіч Конституційного Суду Республіки Сербія, суддя Конституційного Суду Словацької Республіки Сергей Когут, працівники Венеціанської Комісії та Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва, судді Конституційного Суду України, голови та судді КСУ у відставці, постійні представники в КСУ та керівники провідних юридичних установ, вчені-конституціоналісти.
Під оплески присутніх Голова КСУ Анатолій Головін вручив почесні відзнаки Конституційного Суду України Голові Венеціанської Комісії Ради Європи Джанні Букіккіо та директору Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва Дірку Міро за вагомий внесок у розвиток конституційної юстиції та тривалу співпрацю в цьому напрямку з Конституційним Судом України.
Підбиваючи підсумки конференції, Голова КСУ Анатолій Головін наголосив, що широке обговорення теми запровадження інституту конституційної скарги з практиками та науковцями, обмін досвідом із зарубіжними колегами сприятиме суттєвому вдосконаленню механізму захисту прав людини і громадянина органами конституційної юрисдикції України та висловив подяку суддям КСУ у відставці, які прийняли запрошення приєднатися до роботи найбільшого представницького зібрання з початку діяльності Конституційного Суду України.
Завантаження файлу займе деякий час
