Участь суддів Конституційного Суду України у медико-правовому форумі

Версія для друку

ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-10-25
факс 287-36-16

 

Участь суддів Конституційного Суду України у медико-правовому форумі

 

Судді Конституційного Суду України Олександр Касмінін та Станіслав Шевчук взяли участь у роботі Полтавського медико-правового форуму на тему «Захист прав і свобод людини у сфері охорони здоров’я: виклики та реалії реформ», який відбувся 2–3 грудня 2016 року на базі Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Організаторами заходу виступили Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Національна академія правових наук України та Координатор проектів ОБСЄ в Україні.

До роботи дводенного форуму долучилися органи державної влади, зокрема МОЗ України, Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представники Конституційної Комісії, судді, прокурори та міжнародні експерти. Крім того, жвавий інтерес до цієї події виявили вітчизняні та зарубіжні представники медико-правової доктрини, лікарі, громадські активісти.

Метою форуму було обговорення актуальних питань захисту прав і свобод людини у сфері правового регулювання охорони здоров’я.

З вітальними словами та побажаннями плідної праці до учасників заходу звернулися Оксана Сивак – заступник Міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції, Олег Пругло – заступник голови Полтавської облдержадміністрації та Наталія Гуторова – директор Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Під час першої панельної дискусії обговорювалися нові перспективи захисту прав пацієнтів у контексті запровадження конституційної скарги. Очікується, що ця новела у національному законодавстві сприятиме встановленню в країні європейських цінностей та стандартів і надасть можливість громадянам захистити свої конституційні права і свободи в Конституційному Суді України. Насамперед, конституційною скаргою зможуть скористатися ті пацієнти, які вважатимуть себе потерпілими або ж свідками лікарського беззаконня.

Не залишилися поза увагою присутніх і виклики, які вже постали та виникатимуть у майбутньому в галузі медичного права України у ході реалізації конституційної реформи, що набула чинності 30 вересня 2016 року.  

Окрему дискусійну панель, на якій виступив суддя Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, організатори заходу присвятили революційному, за їх твердженням, Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу № 2-рп/2016 від 1 червня 2016 року. Цим рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційним положення Закону України «Про психіатричну допомогу» стосовно госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю. У своєму рішенні Конституційний Суд України сформулював декілька правових позицій, що мають фундаментальний характер для подальшого розвитку системи захисту прав і свобод у сфері охорони здоров’я:

  • недієздатні особи не можуть бути повністю позбавлені конституційних прав і свобод, у тому числі права на свободу та особисту недоторканність, а держава зобов’язана створити ефективні законодавчі механізми і гарантії для їх максимальної реалізації;
  • відповідно до принципу дружнього ставлення до міжнародного права практика тлумачення та застосування положень Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейським судом з прав людини має враховуватися Конституційним Судом України при розгляді справ, що стосуються конституційних прав і свобод;  
  • судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу є необхідною гарантією захисту її прав і свобод: суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканність.

    Перелічені правові позиції Конституційного Суду України відкривають нові перспективи для забезпечення захисту прав не тільки недієздатних осіб, але взагалі пацієнтів, особливо в контексті запровадження в Україні інституту конституційної скарги.

    Логічним продовженням попередньої дискусії стала тема дотримання прав і свобод пацієнтів у місцях несвободи системи охорони здоров’я (зокрема, на усвідомлену згоду щодо лікування, на зберігання конфіденційності щодо хвороби, на вільний вибір лікаря, на доступ до медичної інформації).   

    Наступна панель на тему «Судовий захист прав пацієнтів» була наповнена цікавими доповідачами, змістовними презентаціями, а також бурхливими обговореннями, за результатами яких підготовлено резолюцію, яку скерують органам влади. Її положення покликані слугувати оптимізації правореалізації та правозастосування, а відтак, захисту прав людини у сфері охорони здоров’я. На сьогоднішній день в Україні є приклади успішного притягнення медичних працівників до юридичної відповідальності. Разом з тим у судовій практиці є проблеми визначення та мотивування при прийнятті рішення щодо суми відшкодування моральної шкоди у так званих «медичних справах».

    Чимало проблем у сфері правового регулювання охорони здоров’я виникає стосовно: а) реалізації лікарських засобів, які містять кодеїн та інші сильнодіючі речовини, б) забезпечення безпеки і доступності крові, в) публічних закупівель у сфері охорони здоров’я. По кожному з цих питань  було проведено окрему панельну дискусію за участю експертів, лікарів та фахових юристів.  

    Побажання та рекомендації, які учасники форуму висловили протягом проведення цього заходу, будуть враховані під час складення та реалізації стратегічного плану з реформування галузі охорони здоров’я в Україні.

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України