ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-11-38
факс 287-36-16
Урочисті заходи до 18-ї річниці з дня заснування Конституційного Суду України
Конституційний Суд України 
16 жовтня 2014 року відзначив 18-у річницю своєї діяльності. День заснування єдиного органу конституційної юрисдикції став новим етапом розвитку України як демократичної та правової держави. Діючи на засадах верховенства права, Конституційний Суд України сприяє утвердженню та забезпеченню прав і свобод людини і громадянина.
З цієї нагоди 16 жовтня у КСУ відбувся круглий стіл на тему «Правові позиції Конституційного Суду України: правова природа, поняття та розвиток».
У круглому столі взяли участь Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін, судді Конституційного Суду України Василь Бринцев, Сергій Вдовіченко, Михайло Гультай, Олександр Литвинов, Микола Мельник, Сергій Сас, Ігор Сліденко, Петро Стецюк, Наталя Шаптала, Станіслав Шевчук, Віктор Шишкін, судді Конституційного Суду України у відставці Володимир Вознюк, Іван Домбровський, Володимир Кампо, Микола Козюбра, Михайло Колос, Михайло Костицький, Дмитро Лилак, Людмила Малинникова, Марія Маркуш, Юрій Нікітін, Василь Німченко, Валерій Пшеничний, Микола Савенко, Андрій Стрижак, Павло Ткачук, Людмила Чубар, а також працівники Секретаріату Суду.
Відкриваючи зібрання, Юрій Баулін привітав присутніх з нагоди 18-ї річниці діяльності Конституційного Суду України та подякував учасникам за згоду взяти участь у круглому столі. Очільник Суду наголосив, що така зустріч є унікальною можливістю для відвертої розмови між різними поколіннями суддів Конституційного Суду України, поєднання досвіду та практики здійснення конституційного правосуддя. Він 
також додав, що тему круглого столу обрано невипадково, оскільки питання визначення правової природи, поняття та розвитку правових позицій Конституційного Суду України є доволі важливими та актуальними.
Голова Суду констатував, що, незважаючи на значну кількість наукових статей і публікацій, присвячених правовим позиціям органу конституційної юрисдикції як правовому феномену, на сьогодні відсутнє єдине розуміння правової природи, змісту, юридичної сили, місця та ролі правових позицій конституційних судів у системі права та у правозастосуванні. «Дослідження феномену правових позицій Конституційного Суду України було б неповним без дослідження ще одного питання – можливості їх перегляду, уточнення або змінення», – наголосив Юрій Баулін. Він підкреслив, що Конституція та законодавство не передбачають можливості перегляду чи зміни правової позиції. Голова Суду озвучив думку судді КСУ у відставці Павла Ткачука про те, що у виняткових випадках заради врахування реалій життя при прийнятті нових рішень Конституційний Суд України повинен мати право відійти від своєї попередньої правової позиції. Крім того, орган конституційної юрисдикції може і повинен розвивати та збагачувати у смисловому і змістовному відношеннях свої попередні правові позиції.
Перегляд правової позиції не означає перегляду чи скасування ухваленого рішення, в якому її було сформульовано, наголосив Юрій Баулін. На його думку, орган конституційної юрисдикції, за умови виявлення нових обставин, може відкрити нове конституційне провадження, що, по суті, започатковує процедуру розгляду іншої справи, у якій може бути ухвалено відповідне рішення, але не переглянуто або скасовано попереднє.
Суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко презентував учасникам круглого столу доповідь на тему «Правові позиції: генеза, природа, функціональні характеристики». У своїй доповіді науковець зазначив, що концепція «правової позиції конституційного суду» є переважно проблемою, характерною для правової системи РФ, зважаючи на нормативне закріплення такої конструкції у законодавстві цієї держави. Суддя зауважив, що західна наука права не оперує поняттям «правова позиція». На думку науковця, «адекватне вирішення проблематики, пов’язаної з терміном «правова позиція», лежить у площині дослідження трьох взаємопов’язаних елементів: генези, природи та практичного застосування», – наголосив промовець. Він вважає, що дослідження генези повинно включати в себе два паралельні напрями: генеза терміну та генеза явища як втілення певної об’єктивної реальності.
Продовжуючи свій виступ, Ігор Сліденко зазначив, що для України очевидним є факт того, що «відбулось некритичне запозичення правової конструкції характерної для іншої правової системи з іншим позиціонуванням конституційного контролю в механізмі реалізації державної влади. Причому в Україні немає ні її нормативного закріплення, ні адекватного доктринального обґрунтування. Фактично, потенціальний інститут конституційного права функціонує у виді звичаю».
Науковець додав, що генеза явища «правова позиція» тісно пов’язана з природою конституційного контролю, природою спеціальних органів конституційного контролю та природою актів таких органів. Отже, природа «правової позиції» є наслідком реалізації функції конституційного контролю та корелює до природи актів спеціальних органів конституційного контролю.
Ігор Сліденко окреслив інструментально-технологічний аспект проблематики, де «правова позиція – це певна модель для вирішення конфлікту за допомогою суми аргументів для обґрунтування певного рішення. Таким чином, за формою правова позиція є нічим іншим, як певною логічною структурою, заснованою на правових аргументах, сукупністю таких аргументів, яких бажано дотримуватись у майбутньому. При цьому така структура повинна відзначатись концептуальною послідовністю та доктринальною і логічною несуперечливістю. З точки зору сутності це казуальна інтерпретація».
Доповідач переконаний, що найбільш дискусійним питанням проблематики «правової позиції» є можливість її зміни в майбутньому. «Ця проблема має вирішення в контексті парадоксу сталості\мінливості конституції, коли ідеальна конституція мало змінює форму для забезпечення правової стабільності, однак поступово змінює суть, зважаючи на значну динаміку держави та соціуму», – підкреслив науковець.
Отже, «дискусія щодо проблеми, чи є «правова позиція» джерелом права, очевидно, має своє вирішення в площині розуміння того, що, власне, є джерелами права, і які 
якості їм властиві», – констатував Ігор Сліденко.
Завершуючи свій виступ, науковець зазначив, що природа актів спеціальних органів конституційного контролю чітко вказує на те, що вони мають виключно правозастосовчий характер.
Тема методичного семінару викликала великий інтерес та жваву дискусію серед його учасників.
Суддя Конституційного Суду України у відставці Михайло Костицький у своєму виступі підкреслив, що орган конституційної юрисдикції працює в парадигмі права, правова позиція Суду продовжує Конституцію. Він зазначив, що джерелом права є рішення Конституційного Суду, Верховного Суду та інших вищих судів.
Суддя КСУ у відставці Дмитро Лилак під час обговорення наголосив на важливості взаємозв’язку термінологічного сполучення «правова позиція» з поняттям «преюдиціальність рішень», розглядаючи це питання через призму правової сім’ї, в якій перебуває правова система.
У свою чергу, суддя КСУ Петро Стецюк зауважив, що правова позиція як правове явище повинна мати певне підґрунтя. На його думку, таким підґрунтям є «теоретико-правове і нормативно-правове обґрунтування явища та практика застосування».
Продовжуючи дискусію, суддя Конституційного Суду України у відставці Михайло Колос зазначив, що правові позиції з часом змінюються, а рішення залишаються, оскільки їх не зміниш, бо вони виконані, стають правовою пам’яткою, судовою пам’яткою. «Змінюються людина, суспільство, відповідно і правове регулювання, бачення правових відносин, і все це дає підстави з часом змінювати свої позиції», - наголошує суддя.
Під час обговорення суддя Станіслав Шевчук додав, що «діючі судді продовжують мудрість суддів у відставці, мудрість попередніх поколінь. І ми не можемо ставити під сумнів правові позиції попередніх рішень. Аналогічні справи мають вирішуватись аналогічно, але з відповідним обґрунтуванням».
Завершуючи дискусію, учасники круглого столу позитивно оцінили надану їм можливість висловити власні погляди, почути думки конституціоналістів та колег-правників щодо обговорюваних питань.
Виступи учасників наукового заходу увійдуть до періодичного видання «Вісник Конституційного Суду України».
Після круглого столу відбулося урочисте засідання, на якому з промовою виступив Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін. Він привітав колектив Суду із знаменною подією і побажав сил, наснаги та цілеспрямованості, успіхів у подальшому утвердженні конституційних засад, принципів і цінностей. «Вірю, що всі ви щоденно вкладаєте в свою роботу досвід, професіоналізм, життєву мудрість та сумління. Нехай кожен день вашого життя буде сповнений радістю, теплом і новими здобутками, а добрі справи примножать славу рідної України», – підкреслив очільник Суду.
Разом з тим Юрій Баулін у своєму виступі наголосив, що наша країна нині переживає складний період, і досі гинуть патріоти, захисники і просто небайдужі громадяни України, ті, хто став на захист миру, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.
Хвилиною мовчання присутні віддали данину шани за героїзм і жертовність нашим загиблим співвітчизникам.
Від імені Асоціації суддів Конституційного Суду України з вітальним словом до присутніх звернувся суддя КСУ у відставці Іван Домбровський.
Річниця Конституційного Суду України не залишилась поза увагою іноземних колег. Зі словами підтримки та поздоровленнями звернулися Голова Конституційного Суду Республіки Вірменія Гагік Арутюнян, Голова Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдіс Лавіньш, Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас. Вони привітали суддів та працівників Суду з 18-ю річницею створення єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, побажали успішної діяльності та плідної роботи для зміцнення конституційних цінностей у суспільстві на благо України.
