9 червня 2026 року
Велика палата Конституційного Суду України 9 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Петришин повідомив, що Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність статтям 6, 8, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, абзац п’ятий частини першої статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
Як зазначив суддя-доповідач, предметом конституційного контролю у цій справі є норми законів про Державний бюджет України щодо встановлення у 2022–2025 роках прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.
За результатами аналізу конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається таке.
Суб’єкт права на конституційне подання вказує, що з 2021 року та до теперішнього часу законами про Державний бюджет України на відповідні роки одночасно із встановленням прожиткових мінімумів, у тому числі для працездатних осіб, законодавець запровадив новий вид прожиткового мінімуму – прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Зокрема, з 1 січня 2025 року діють два види прожиткового мінімуму для працездатних осіб – загальний у розмірі 3028 грн та спеціальний – 2102 грн, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно, застосування іншої розрахункової величини при визначенні розміру посадового окладу судді, відмінної від тієї, що визначена спеціальним законом, не допускається.
Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що всупереч нормам статей 6, 8, частини першої статті 126, статті 130 Конституції України, оспорювані положення законів про Державний бюджет України на 2022–2025 роки, якими встановлено з 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні, фактично змінюють правове регулювання з питань суддівської винагороди, яке визначене в спеціальному законодавчому акті – Законі України „Про судоустрій і статус суддів“.
Суддя також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи будуть підготовлені аналітичні, довідково-інформаційні матеріали з питань конституційного провадження та вжито заходів, спрямованих на з’ясування наукових підходів щодо питань, які виникають у цьому конституційному провадженні.
Велика палата КСУ дослідила матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшла до закритої частини.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційне подання – т.в.о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, представник Президента України у Конституційному Суді України Сергій Дембовський, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Конституційного Суду України в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
