13.07.2022
Перший сенат 13 липня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бородкіна Михайла Володимировича щодо відповідності Конституції України положення абзацу другого частини першої статті 9 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ від 12 листопада 2015 року № 794–VIII зі змінами (далі – Закон).
На пленарному засіданні суддя-доповідач у справі Ірина Завгородня зазначила, що заявник оспорює припис Закону, за яким „Організаційна структура Державного бюро розслідувань визначається Президентом України“.
На його переконання, зазначене положення Закону суперечить вимогам статей 6, 8, частини другої статті 19, статті 106 (у тому аспекті, що обсяг та межі повноважень Президента України визначаються виключно Конституцією України), частини першої статті 113 та статті 116 Конституції України.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач виклала зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження у справі, а також поінформувала про перебіг справи в судах та обґрунтування скаржника.
Як вбачається з конституційної скарги та доданих матеріалів справи до неї, Бородкін М.В., будучи переможцем відкритого конкурсу на зайняття посади слідчого другого слідчого відділу Третього управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування військових злочинів) Державного бюро розслідувань за квотою, що була передбачена окремими положеннями Закону України „Про Державне бюро розслідувань“, отримав листа від ДБР, в якому йому було повідомлено, що відповідно до наказів ДБР <…> посада державної служби, на яку він проходив відбір та став переможцем відкритого конкурсу скорочена, у зв’язку з чим призначення його на таку посаду є неможливим.
На думку заявника, процес скорочення посад стосовно яких проводився такий конкурс не створює перешкод для забезпечення дотримання його права на працевлаштування, оскільки фактично відбулося перейменування відповідних посад без зміни обсягу прав і обов’язків, а тому на момент проведення реорганізації мав бути працевлаштованим на посаду слідчого, оскільки пройшов всі необхідні конкурсні процедури.
Бородкін М.В. звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань щодо неприйняття рішення стосовно його призначення як переможця конкурсу на посаду слідчого другого слідчого відділу Третього управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування військових злочинів) Державного бюро розслідувань на аналогічну посаду слідчого другого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та зобов’язання призначити його на посаду слідчого як переможця конкурсу на аналогічну посаду.
За результатами розгляду його справи Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 16 лютого 2021 року в задоволенні позовних вимог Бородкіну М.В. відмовив.
П’ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 травня 2021 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив частково.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 15 вересня 2021 року скасував постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року та залишив у силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року.
Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування в остаточному судовому рішенні оспорюваного положення Закону було порушено його право, зокрема, визначене статтею 32 Конституції України, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя, крім випадків передбачених Конституцією України, а також статтею 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Суддя-доповідач повідомила, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи було направлено запити до державних та наукових установ щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
