27 жовтня, 2022
Перший сенат 26 жовтня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ярош Ірини Миколаївни щодо відповідності Конституції України приписів абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
На пленарному засіданні суддя-доповідач у справі Ірина Завгородня зазначила, що суб’єкт права на конституційну скаргу – Ярош І.М. – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41, частині другій статті 61, частині першій статті 64 Конституції України, оспорюваний припис Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 483 Кодексу переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Заявниця вважає, що зміст санкції частини першої статті 483 Кодексу не відповідає Конституції України, оскільки „передбачає непропорційне та несправедливе покарання, яке носить індивідуальний та надмірний майновий тягар; така санкція не забезпечує принцип індивідуалізації покарання, адже не дає змогу суду призначити покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, особи винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання; така санкція не відповідає принципу верховенства права, суспільним інтересам та є непропорційним втручанням держави в мирне володіння майном“.
Автор клопотання наголошує, що санкція оспорюваного припису Кодексу передбачає обов’язкове застосування штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару із конфіскацією такого товару без можливості диференціації покарання, звільнення від такого покарання, якщо завдану шкоду буде усунуто; не забезпечує принцип індивідуалізації покарання, адже не дає змогу суду призначити покарання з урахуванням майнового стану особи, розміру завданої шкоди, обставин справи, особи винного.
Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні уповноважений представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Владислав Желіховський та представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
