Юридична практика, 22.01.2025
КСУ визнав неконституційним окремий припис Податкового кодексу України
У вівторок, 21 січня 2025 року, Другий сенат Конституційного Суду України розглянув справу за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Геомакс-Ресурс» та ухвалив сішення № 3-р(ІІ)/2025. Про це інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.
ТОВ «Геомакс-Ресурс» звернулося до Суду із конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71–VIII, а саме «товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу».
На обґрунтування неконституційності оспорюваного припису Кодексу в редакції Закону № 71 товариство серед іншого зазначило, що зміна (доповнення) всіх обов’язкових елементів акцизного податку, визначених оспорюваним приписом в редакції Закону № 71, була прийнята менше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, з якого запроваджено такі правила та ставки, що є порушенням принципу стабільності податкового законодавства.
Суд установив, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності.
У рішенні вказано, що в разі якщо законодавче регулювання запроваджує нові вимоги, що погіршуватимуть правове становище певного кола осіб, законодавець повинен передбачити достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) із моменту опублікування закону до набрання ним чинності (початку його застосування), протягом якого заінтересовані особи мали б можливість підготуватися до виконання нових вимог.
Суд зазначив, що товариство не могло мати достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням Закону № 71, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності.
Крім цього, Суд констатував, що перехідного періоду між опублікуванням Закону № 71 (31 грудня 2014 року) та набранням Законом № 71 чинності (1 січня 2015 року) – менш ніж 1 день – було недостатньо для того, щоби відповідні суб’єкти господарювання (зокрема товариство) змогли адаптуватися до законодавчих новел, вчасно змінити правила фінансового та податкового обліку своєї діяльності, скорегувати інші свої дії для належного виконання нового податкового зобов’язання.
З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 не відповідає Конституції України (є неконституційним)
Суддя-доповідач у справі – Галина Юровська.
