ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-11-38
факс 287-36-16
З нагоди 19-річчя Конституції України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Конституція і виборчий процес в Україні»
З нагоди 19-річчя Конституції України 25 червня 2015 року Конституційний Суд України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Фонд імені Кшиштофа Скубішевського (Республіка Польща) і юридична фірма «Салком» спільно провели міжнародну науково-практичну конференцію «Конституція і виборчий процес в Україні».
У роботі форуму, що відбувся в приміщенні великої конференц-зали Національної академії наук України, взяли участь Голова Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Юрій Баулін, суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент, доктор права Петро Стецюк, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор Юрій Шемшученко, перший віце-президент НАПрН України, доктор юридичних наук, академік НАПрН України Олександр Петришин, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук Олександр Копиленко, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, академік НАН України Валерій Смолій, екс-голова Конституційного Трибуналу Польщі, проректор Варшавської вищої школи Лазарського Єжи Стемпєнь, заступник голови Фонду імені Кшиштофа Скубішевського, доктор інформатики Марцін Скубішевський, інші відомі вітчизняні та зарубіжні вчені.
Вітаючи зібрання, Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін у своєму виступі відзначив важливість і актуальність теми конференції, що відбулася напередодні одного з головних державних свят незалежної України – Дня Конституції. Річ у тім, що участь у вільних, загальних та рівних виборах до представницьких органів та референдумах з нагальних суспільно-політичних питань є одним з загальновизнаних на міжнародному рівні природних та невідчужуваних прав громадян сучасної демократичної та правової держави, підкреслив Юрій Баулін. При цьому він нагадав, що історично українська нація завжди тяжіла до народовладдя, а кращі її представники здійснили вагомий внесок до скарбниці загальнолюдських надбань на царині безпосередньої демократії.
Найбільшого розвитку українська демократія набула за часів козацтва, характерною ознакою яких була особлива форма державного управління – демократична республіка, носієм суверенної влади виступав народ, а всі без винятку державні інститути формувались шляхом виборів. За радянської влади демократія в Україні регресувала, оскільки в УРСР, як і в Радянському Союзі загалом, реального вибору у виборців не було.
Новий могутній імпульс українська демократія отримала з набуттям нашою країною незалежності і проголошення її на конституційному рівні демократичною, правовою та соціальною державою. Зокрема, згідно з приписами статті 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення, наголосив Юрій Баулін.
Актуальність конференції, зауважив Голова КСУ, полягає ще й в тому, що сьогодні Україна напередодні виборів до місцевих представницьких органів, і з цього приводу готуються відповідні зміни до виборчого законодавства. У зв`язку з цим Юрій Баулін висловив сподівання, що при ухваленні зазначених змін законодавцем будуть враховані пропозиції, напрацьовані учасниками в ході цього поважного міжнародного форуму.
Віце-президент НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор Сергій Пирожков у вступному слові відзначив добру традицією проведення напередодні Дня Конституції України представницьких науково-практичних заходів. Промовець зауважив, що сьогодні назріла необхідність в розробці системних змін до Конституції України, і завдання вчених-конституціоналістів – забезпечити ефективний науковий супровід конституційної реформи.
Директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор 
Юрій Шемшученко наголосив на визначальній ролі науки конституційного права в системі національної юридичної науки. Вивченням проблем конституційного права в нашій країні займаються понад 100 професорів, кандидатів юридичних наук, за роки незалежності підготовлено і видано понад 100 колективних та індивідуальних монографій з проблем конституційного права. Стосовно конституційної реформи, то ідея полягає в тому, щоб зробити нашу Конституцію дійсно національною за змістом і цивілізаційною за формою, надійним гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, забезпечення прав і свобод громадян України, підкреслив учений.
У свою чергу академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук Валерій Смолій висловив переконання в необхідності рішуче посилити роль експертного середовища та об`єднати зусилля теоретиків і практиків у процесі впровадження конституційних змін. Тільки тоді ми побачимо, що наші теоретичні знання імплантуються в практику конституційного процесу, виборчого процесу, в процеси, які відбуваються на місцевому рівні. Давайте об`єднаємо свої зусилля, щоб наша Конституція стала досконалою, щоб конституційний процес не залежав від політичної кон`юнктури, закликав Валерій Смолій.
У доповідях учасників конференції порушувались такі питання, як наука конституційного права і напрями вдосконалення конституційного процесу, виборчі системи, шляхи вдосконалення національного законодавства про вибори, специфіка організації та проведення місцевих виборів, міжнародні виборчі стандарти та їх імплементація в законодавство України тощо.
Зокрема, суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент, доктор права Петро Стецюк виступив з доповіддю «Удосконалення виборчого законодавства: проблема конституційності». Доповідач окреслив особливості нинішньої ситуації, зокрема, що виборче законодавство України зазнає змін безпосередньо напередодні місцевих виборів, а також те, що зміни виборчого законодавства пропонується провести в умовах фактичного внесення змін до Конституції України.
Підсумовуючи свій виступ, Петро Стецюк зробив такі висновки – при вдосконаленні виборчого законодавства в умовах внесення конституційних змін варто максимально дотримуватися логіки відповідних дій: спочатку, по можливості, внесення змін та доповнень до Конституції України, потім – зміна виборчого законодавства; використовуючи інструмент так званого «очищення» виборчого законодавства від положень, які не відповідають Конституції України, варто не допускати штучно створених прогалин у виборчому законодавстві, особливо напередодні проведення виборів; процес надання Конституційним Судом України висновків щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України потребує наявності розширеного офіційного тлумачення положення частини першої статті 157 про те, що Конституція України не може бути змінена, якщо зміни спрямовані на ліквідацію незалежності України.
Також у роботі конференції взяли участь і виступили:
- перший віце-президент НАПрН України, академік НАПрН України Олександр Петришин (доповідь «Конституційні моделі місцевого самоврядування: досвід і перспективи»);
- заступник голови Фонду імені Кшиштофа Скубішевського, кандидат наук з інформатики Марцін Скубішевський («Процедура зміни конституції в демократичній державі, яка є членом Європейського Союзу»);
- директор Інституту законодавства Верховної ради України, член-кореспондент НАН України, доктор юридичних наук, професор Олександр Копиленко («Удосконалення виборчої системи в контексті конституційної реформи»);
- екс-голова Конституційного Трибуналу Польщі, проректор Варшавської вищої школи Лазарського Єжи Стемпєнь (Польське місцеве самоврядування: сутність, становлення, досягнення за 25 років. Польська дискусія про виборчі положення»);
- постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор Анатолій Селіванов («Нова конституційна модель децентралізації повноважень у зв`язку з концептуально новою виборчою системою в Україні»);
- керівник Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор Василь Борденюк («Проблеми децентралізації влади в контексті конституційного процесу»);
- керівник Центру міжнародної безпеки і стратегічних досліджень Інституту політичних досліджень Польської академії наук, доктор соціологічних наук, професор Антоні Камінськи («Значення конституційного моменту і конституційної дискусії для майбутнього державного ладу»);
- директор Інституту всесвітньої історії НАН України, доктор історичних наук, професор Андрій Кудряченко («Засади правової держави в контексті європейської інтеграції України»);
- головний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор Євген Кубко («Конституційне забезпечення судової реформи в Україні»);
- професор кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор Олег Марцеляк («Конституційна реформа і модернізація виборчої системи в контексті світового досвіду»);
- провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук Олександр Скрипнюк («Проблеми модернізації конституційного ладу і сучасна конституційна реформа в Україні»);
- науковий працівник університету «Вроцлавська політехніка», доктор політичних наук Здіслав Ілскі («Українці щодо виборчої системи: історичний контекст»);
- провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор Олексій Ющик («Конституційні засади політичної реформи і виборів»);
- ректор Київського університету права НАН України, кандидат юридичних наук Юрій Бошицький («Конституція України як гарант охорони та захисту інтелектуальної власності»);
- суддя Конституційного Суду України у відставці, кандидат юридичних наук Павло Євграфов («Виборче право як невід`ємна складова конституційного процесу»);
- старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор Олександр Батанов («Порівняльний аналіз функціонування муніципальних виборчих систем у зарубіжних країнах»);
- завідувач кафедри державної служби та кадрової роботи Національної академії управління при Президентові України, доктор юридичних наук, професор Владислав Федоренко («Виборча система України: стан і перспектива розвитку»);
- професор кафедри конституційного права, проректор Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук Мар`яна Афанасьєва («Критерії законодавчого конструювання виборчої системи»).
За підсумками обговорення прийняті відповідні рекомендації. Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.
