На офіційному вебсайті Міжнародної комісії юристів (МКЮ) 16 листопада 2020 року оприлюднено заяву з приводу ситуації, що склалася навколо Конституційного Суду України
https://www.icj.org/ukraine-proposed-law-against-the-constitutional-cour...
Надаємо неофіційний переклад заяви МКЮ
Неофіційний переклад
Міжнародна комісія юристів
16 листопада 2020 року
Україна: запропонований закон, спрямований на розпуск Конституційного Суду України,
повинен бути відкликаний
Станом на сьогодні Міжнародна комісія юристів (МКЮ) закликає українську владу відмовитися від законопроєкту, що передбачає звільнення суддів Конституційного Суду України, і який вбачається засобом помсти за рішення, попередньо ухвалене Судом, аби уникнути його виконання. Владі також слід утримуватися від будь-яких інших дій, включно з переслідуванням суддів, які підривають незалежність Конституційного Суду.
«Цей законопроєкт є прямим посяганням на здатність судової влади виконувати свої функції у незалежний спосіб. Це несумісно з основними принципами верховенства права та поділу влади, а також з міжнародними стандартами щодо незалежності судової влади», - зазначила Розін Піллей, директорка Програми МКЮ у Європі та Центральній Азії.
«Через природу виконуваної ролі, від судової влади, а особливо конституційних судів, можуть вимагати вирішення спірних питань. Однак важливо, щоб передусім у таких випадках суди могли діяти, не боячись помсти або репресій за рішення, які вони ухвалюють», - додала вона.
Законопроєкт про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства, поданий Президентом Зеленським до Верховної Ради України, має на меті визнати рішення Конституційного Суду про антикорупційне законодавство "нікчемним" і таким, що не має юридичних наслідків.
Це суперечить українській Конституції, згідно з якою "рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені" (стаття 151-2).
Законопроєктом передбачено припинення мандату суддів Конституційного Суду, що суперечить Конституції України, а також основним принципам незалежності судової влади, що регулюють призначення, звільнення та безпеку повноважень суддів.
Законопроєкт передбачає, що повноваження складу Конституційного Суду України, що діяв на момент прийняття рішення щодо антикорупційного законодавства, припиняються з дати набрання чинності законом.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, одна з причин прийняття закону була б виправданою - це те, що рішення Суду щодо закону про боротьбу з корупцією не було “належним чином обґрунтоване”. У записці зазначається, що рішення Суду було прийнято в приватних інтересах суддів Конституційного Суду України, що його належне обґрунтування не було надано і що воно суперечить принципу верховенства права та заперечує європейський та євроатлантичний вибір українського народу. МКЮ вважає ці твердження нерелевантними, оскільки вони є прямим втручанням у правосудну функцію Конституційного Суду України, що суперечить національному законодавству та міжнародному праву про незалежність судової влади.
2 листопада 2020 року Олександра Тупицького, Голову Конституційного Суду, було викликано на допит Державним бюро розслідувань у зв'язку з заявами проти нього щодо вчинення злочинів у складі організованої групи. МКЮ висловлює побоювання, що це може бути формою тиску через рішення Конституційного Суду.
Після цих інцидентів Конституційний Суд призупинив роботу, позаяк четверо суддів відмовляються брати участь у його засіданнях, відтак, Суд не має необхідного кворуму для роботи. МКЮ закликає українську владу відкликати законопроєкт та утриматися від подальших репресій щодо суддів через ухвалене ними рішення.
Довідкова інформація
Витяги з Конституції України
Стаття 149
“Незалежність і недоторканність судді Конституційного Суду України гарантуються Конституцією і законами України.
Вплив на суддю Конституційного Суду України у будь-який спосіб забороняється.
[...]
Суддю Конституційного Суду України не може бути притягнуто до відповідальності за голосування у зв’язку з ухваленням Судом рішень та надання ним висновків, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
[...]”
Стаття 149-1
“[...]
Рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу.”
***
27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України визнав деякі положення антикорупційного законодавства неконституційними. У результаті цього рішення, серед іншого, Рада національної безпеки і оборони України мала заборонити публічний доступ до системи електронних декларацій - державних реєстрів, які використовуються для перевірки декларацій про доходи та майно чиновників.
Основні принципи ООН щодо незалежності судової влади підтверджують, що всі урядові та інші інституції повинні поважати та дотримуватися принципу незалежності судової влади. Це гарантується державою і закріплюється в Конституції або законодавстві країни (Принцип 1). Строк повноважень суддів та їхня незалежність повинні бути належним чином забезпечені законом (Принцип 11), і судді повинні мати гарантований термін перебування до обов'язкового пенсійного віку або закінчення терміну їхніх повноважень, якщо такий існує (Принцип 12). Їх може бути звільнено лише за справедливими процедурами (Принцип 17) і лише з причин недієздатності або ж поведінки, що робить їх непридатними для виконання своїх обов'язків (Принцип 18).
МКЮ вже висловлювала занепокоєння щодо тиску на Конституційний Суд України раніше. У 2015 році МКЮ висловила стурбованість спробою порушити кримінальне провадження проти Голови Конституційного Суду України після допитів суддів Конституційного Суду та вилучення документів із Суду на початку того ж року.
Довідково. Міжнародна комісія юристів (МКЮ) заснована в 1952 році. До її складу входять 60 провідних суддів і юристів з усього світу. Організація здійснює свою діяльність на п'яти континентах та прагне забезпечити розвиток і ефективну імплементацію положень міжнародного права у сфері прав людини і міжнародного гуманітарного права, а також гарантувати незалежність судової влади та юридичної професії. МКЮ сприяє просуванню і захисту прав людини з дотриманням принципу верховенства права.
