Зустріч Голови та суддів КСУ з суддями ЄСПЛ
14 червня 2019 року в Конституційному Суді України відбулася робоча зустріч Голови та суддів Конституційного Суду України з суддями Європейського суду з прав людини.
У заході взяли участь зі сторони Європейського суду з прав людини: судді ЄСПЛ Ганна Юдківська, Паулу Пінту Де Альбукерке, Йонко Грозєв, Петер Пацолай; зі сторони Конституційного Суду України: Голова Суду Наталя Шаптала, суддя КСУ Віктор Городовенко, керівник Секретаріату Суду Ярослав Василькевич, перший заступник керівника Секретаріату – керівник Департаменту організаційної роботи Секретаріату Суду Лариса Бірюк, заступник керівника Секретаріату – керівник Правового департаменту Секретаріату Суду Євген Бурлай.
Голова КСУ Наталя Шаптала привітала гостей та зазначила, що Конституційний Суд України у своїй діяльності активно звертається до усталеної практики та доктринальних підходів Європейського суду з прав людини. Вона відзначила схожість в організації роботи Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини та наголосила на важливості обміну досвідом у методології ухвалення рішень цих інституцій.
Голова КСУ зазначила, що після внесення змін до Конституції України щодо правосуддя в Україні було запроваджено додатковий механізм захисту прав людини – інститут конституційної скарги. Вона розповіла, що з моменту запровадження інституту конституційної скарги, тобто з 2016 року, до Конституційного Суду України надійшло 1520 конституційних скарг, більша частина з яких була повернута скаржникам як такі, що не відповідають Закону України «Про Конституційний Суд України» за формою. Наталя Шаптала зазначила, що конституційні скарги розглядаються сенатами Суду, а у виключних випадках – Великою Палатою КСУ.
Очільниця Суду підкреслила, що Конституційний Суд України ухвалив 5 рішень за конституційними скаргами, а також детально зупинилася на цих рішеннях, зокрема, на Рішенні у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України. «Можливість апеляційного оскарження та перегляду апеляційним судом рішення про тримання під вартою, ухваленого судом першої інстанції, має на меті, насамперед, уникнення свавільного позбавлення свободи», – наголосила вона.
Наталя Шаптала зазначила, що Конституційний Суд України у своїх актах широко використовує рішення Європейського суду з прав людини, ухвалені не лише відносно України, а й відносно інших країн. Так, Конституційний Суд України проголосив принцип дружнього ставлення до міжнародного права елементом загальної методики формування своєї позиції у тій чи іншій справі. Ще одним проявом згаданого методологічного підходу у практиці Конституційного Суду України, за словами Голови КСУ, можна вважати звернення до amicus curiae – компетентного суб’єкта у складних правових питаннях, який надає професійну допомогу практично на засадах того ж таки «дружнього ставлення». На її думку, така практика не лише дозволяє підвищувати рівень якості актів Суду через використання інтелектуальних надбань у сфері правознавства, якими багата, зокрема, Європа, а й сприяє розвитку професійного діалогу між правниками різних країн, які представляють різні національні правові системи, але вирішують, в кінцевому підсумку, одне й те ж завдання – захист прав людини на основі принципу верховенства права.
Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко зазначив, що Конституційний Суду України і Європейський суд з прав людини об’єднує одна справа – захист прав людини. «Ми в своїх рішеннях застосовуємо методологію дослідження, що використовується в ЄСПЛ», – додав він. Суддя наголосив на важливості закріплення культури прав людини в суспільстві.
Віктор Городвенко також відмітив важливий вклад у захист прав людини в Україні, який внесла суддя Європейського суду з прав людини від України Ганна Юдківська.
Судді Європейського суду з прав людини підтримали тезу судді Конституційного Суду України Віктора Городовенка про надзвичайний внесок судді ЄСПЛ від України Ганни Юдківської у питання захисту прав людини, формування поваги до європейських цінностей та до Європейського суду з прав людини загалом.
Судді ЄСПЛ зазначили, що запровадження інституту конституційної скарги є великим кроком, проте, на їх думку, цей механізм ще не дуже популярний в Україні. «Громадяни ще не дуже обізнані з конституційною скаргою та не знають, як її використовувати», – підкреслила суддя Європейського суду з прав людини від України Ганна Юдківська. Судді ЄСПЛ погодились, що кількість рішень за конституційними скаргами не дають змоги стверджувати, що цей інститут вже став ефективним механізмом захисту прав людини.
На переконання суддів ЄСПЛ, роль Європейського суду з прав людини у питанні конституційних скарг є субсидіарною, а основну відповідальність все ж покладено на Конституційний Суд. На думку судді ЄСПЛ Паулу Пінту Де Альбукерке, розширене тлумачення за конституційними скаргами дозволить не лише зменшити кількість скарг, а зробити цей механізм дійсно дієвим.
«Інститут конституційної скарги в Україні повинен стати ефективним інструментом захисту прав людини, який буде визнаватися Європейським судом з прав людини», – наголосив суддя ЄСПЛ Петер Пацолай.
Також судді ЄСПЛ привітали Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Судді ЄСПЛ виявили зацікавленість можливістю поглиблення співпраці між Конституційним Судом України та Європейським судом з прав людини. «ЄСПЛ разом із Радою Європи завжди відкриті до комунікації», – зазначив суддя ЄСПЛ Йонко Грозєв.
Сторони обговорили важливість продовження діалогу між Конституційним Судом України та Європейським судом з прав людини, зокрема в рамках Протоколу № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який змінює контрольну систему Конвенції, а також інші актуальні питання конституційного судочинства.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
