Суд не може продовжувати тримання під вартою за власною ініціативою, – КС
Конституційний Суд ухвалив перше у цьому році рішення: визнав неконституційним третє речення ч.3 ст.315 Кримінального процесуального кодексу. Отже, тепер запобіжний захід, який був визначений особі на стадії досудового розслідування, не може автоматично подовжуватися після передачі матеріалів кримінальної справи до суду загальної юрисдикції.
Як стало відомо «ЗіБ», за таке рішення проголосували усі 14 суддів КС. І це засвідчило той факт, що Суд здатен консолідуватися та знайти консенсус, коли ухвалюються рішення, що просувають європейські стандарти в українське правове поле.
Як зауважив у коментарі «ЗіБ» суддя КС Станіслав Шевчук, після набуття чинності новим КПК суди неоднозначно застосовували спірне положення. Зокрема, вважалося, що після передачі кримінальної справи до суду запобіжні заходи вважаються автоматично продовженими.
«КС визначив дві важливі правові позиції. По-перше, нагадаю, що ухвала слідчого судді, постановлена на стадії досудового розслідування, має обмежений строк «придатності» — 2 місяці. Але коли справа передається до суду, людина продовжує залишатися під вартою. Натомість, певні ризики, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала застосування певних запобіжних заходів, вочевидь, зникають. Тож суд має переглянути обґрунтованість їх застосування», — пояснив С.Шевчук.
Крім того, зазначив він, «КС виявив таке саме розуміння права на свободу, як і Європейський суд з прав людини. Адже це — фундаментальне право, гарантія від авторитаризму і гноблення. І КС підтвердив, що після закінчення слідства особа має бути звільнена з-під варти, якщо обвинувачення не доведе підстав для подальшого тримання за ґратами».
Більше того, зауважив С.Шевчук, «суд не може продовжувати тримання під-вартою за власною ініціативою без клопотання прокурора. Адже порушуються принципи безсторонності суду та рівності сторін, закріплені у ст.129 Конституції».