Індекс гендерної нерівності (Gender Inequality Index)
Індекс ґендерної нерівності - інтегральний показник, який відображає ґендерну нерівність із позиції трьох важливих аспектів людського розвитку: репродуктивного здоров’я – вимірюється коефіцієнт смертності при народженні та рівень підліткової народжуваності; розширення прав і можливостей – вимірюється часткою парламентських місць, які займають жінки, та часткою жінок і чоловіків віком від 25 років і старше, що мають хоча б середню освіту; ринок праці – виражається в участі на ринку праці та вимірюється рівнем економічної активності чоловіків і жінок віком від 15 років і старше. Індекс ґендерної нерівності проливає світло на нерівне становище жінок у більш ніж 150 країнах світу, він дає уявлення про ґендерні розриви в основних галузях людського розвитку.
Індекс дозволяє виділити саме ті галузі, які потребують критичного політичного втручання, і стимулює державну політику до подолання систематичних утисків жіноцтва. Чим вище значення індексу ґендерної нерівності, тим більше відмінностей між жінками та чоловіками. Значення індексу ґендерної нерівності сильно розрізняються в різних країнах. Низьке значення індексу ґендерної нерівності вказує на низьку нерівність між жінками та чоловіками, і навпаки. Значення коефіцієнтів по категоріям варіюються від 2,1% до 73,3% (UNDP).
Звіт публікують один раз на два роки. Станом на сьогодні є інформація про GII за 2022 рік.
Україна займає 48-е місце серед 194-х країн світу. Так, індекс гендерної нерівності в Україні становить 0,188. Чим вищий показник – тим більша гендерна нерівність в країні. Лідерами є Данія (0,009), Норвегія (0,012), Швейцарія (0,018).
Згідно зі звітом 17 жінок з 100 000 помирає при пологах. 15 жінок із 1000 народжують віком від 15 до 19 років. Жінки займають 20,3% місць у Парламенті. 95,7% жінок та 93,5% чоловіків в Україні мають принаймі середню освіту. Рівень зайнятості складає для жінок – 47,8%, для чоловіків – 62,9%.
Як видно з діаграми, індекс гендерної нерівності з 0,468 (у 1995 році) зменшився до 0,188 ( у 2022 році), що свідчить про плавне та стабільне зменшення кількості відмінностей між чоловіками та жінками.
Так, з 1996 року спостерігається поступове зниження смертності при народженні з 52 до 9 на 100 000 живонароджених дітей. Однак в 2020 році цей показник збільшився до 16,54 та залишився на цьому ж рівні до 2022 року.
Підліткова народжуваність в Україні за період незалежності України знизилась з 58 до 15 жінок (на 1000 жінок віком від 15 до 19 років). Суттєвий спад відбувся з 1995 року до 2000 року та з 2015 року до 2020 року. Після здобуття Україною незалежності відбулося збільшення показника з 58 до 61, після чого відбувся суттєвий спад. У 2022 році показник підліткової народжуваності склав 15,2.
Відсоток чоловіків у Верховній Раді України зменшився з 96,2% до 79,7%. Частка жінок у ВРУ збільшилась з 3,8% (1991 рік) до 20,3% (2022 рік). Проте, навіть останній показник є надзвичайно низьким та свідчить про гендерну нерівність при здійсненні законодавчого процесу.
Кількість чоловіків принаймі з середньою освітою збільшився за період незалежності України з 75% до 95.6%, що є доволі високим показником.
Кількість жінок принаймі з середньою освітою збільшилася з 83,364% у 1990 році до 93,487% у 2022 році. У 2015 році цей показник склав 95,375% та, відповідно, впав до 2022 року майже на 2 %.
Вивчаючи рівень зайнятості чоловіків і жінок можна прослідкувати таке. Рівень зайнятості жінок впав з 1995 року з 64,9% до 47,77%. Так, відбулося два різких падіння: на 10% у 1998-1999 роках та на 7% у 2018-2019 роках. Рівень зайнятості чоловіків з 1995 року має не стабільний характер. Також відмічається два різких зниження: на 5,74% у 1998-1999 роках та на 4,25% у 2018-2019 роках. З 1995 року рівень зайнятості чоловіків знизився на 10,19%. Станом на 2022 рік рівень зайнятості жінок складає – 47,8%, чоловіків – 62,9%. Різниця між рівнем зайнятості чоловіків і жінок у 1995 році становить 15,1%, а у 2022 році – 10,304 що на 4,8% менше.
Отже, за роки незалежності Україна більше ніж вдвічі покращила ситуацію з індексом гендерної нерівності: в 1991 році він становив 0,468, а в 2022 році – 0,188, та зайняла 48-е місце серед 194-ми країн світу.
Важливо розуміти, що прагнення до гендерної рівності потрібне не тільки для гармонії в суспільстві, реалізації потенціалу всіх людей незалежно від статі, а ще це дає великі можливості для сталого економічного розвитку країни.
Gender Inequality Index (GII) (звіт за 2022 рік)
