22 квітня 2026 року
Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Алла Олійник виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
Суддя-доповідач повідомила, що Арустамян А.Е. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремий припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–ІХ (далі – Закон).
Згідно з оспорюваним приписом Закону, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна є фізичні особи – „громадяни України“.
Як зазначила суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.
Арустамян А.Е. є громадянином Вірменії. Із січня 2016 року має посвідку на постійне проживання в Україні та постійно проживає в Україні. У лютому 2024 року внаслідок ракетного обстрілу міста Селидове Донецької області руйнувань та пошкоджень зазнав багатоквартирний житловий будинок, зокрема квартира, що належала заявникові на праві приватної власності.
Згідно з актом обстеження Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади, квартиру Арустамяна А.Е. було визнано зруйнованою та такою, що не підлягає відновленню.
Попри підтверджений факт знищення майна, Комісія відмовила у задоволенні його заяви на отримання компенсації за знищену квартиру на підставі того, що він не є громадянином України та не може бути отримувачем компенсації відповідно до вимог статті 2 Закону.
Заявник оспорював дане рішення в судах системи судоустрою, проте, Донецький окружний адміністративний суд та Перший апеляційний адміністративний суд відмовили заявникові в задоволенні позову. Верховний Суд касаційну скаргу заявника залишив без задоволення, а рішення та постанову судів – без змін.
Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису Закону, автор клопотання стверджує, зокрема, що цей припис «в окремій частині суперечить принципам „відповідальності держави перед людиною“ та „добропорядного врядування“, оскільки держава не створила належного механізму реалізації іноземцями, які постійно проживають на території України, їхніх прав, гарантованих статтями 24, 26, 41, 47 Конституції України, що робить їхнє становище ще більше вразливим в умовах повномасштабної збройної агресії».
На його переконання, оспорювана норма фактично обмежує іноземців, які є власниками житла та постійно проживають в Україні, у можливості захистити своє право власності шляхом отримання грошової компенсації за житло, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії рф, що свідчить про дискримінацію іноземців. Такий законодавчий підхід, на думку заявника, не узгоджується із принципом верховенства права, а отже – не відповідає частинам першій та другій статті 8 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Юлія Науменко та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Відеозапис засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
