19 червня 2024 року
Другий сенат Конституційного Суду України 19 червня 2024 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що Дмитро Гаврилюк звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частинам першій, другій статті 29, статті 55, частині першій статті 126, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дмитро Гаврилюк має процесуальний статус обвинуваченого у кримінальному провадженні та йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Суд першої інстанції подовжив строк тримання під вартою Дмитра Гаврилюка ухвалою від 27 грудня 2023 року до 24 лютого 2024 року включно; а ухвалою від 14 лютого 2024 року – до дати проголошення вироку у справі, але не довше ніж на 60 днів.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 15 березня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого Дмитра Гаврилюка залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 14 лютого 2024 року – без зміни, зазначивши, зокрема, що доводи цієї апеляційної скарги є „необґрунтованими, оскільки строк дії запобіжного заходу було продовжено на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України, що не є тотожним ухваленню судом на етапі судового розгляду кримінального провадження рішення про продовження тримання особи під вартою“.
Автор клопотання зазначає, що внаслідок застосування в судових рішеннях у його справі частини шостої статті 615 Кодексу „непоправно порушуються гарантії, надані Конституцією України, зокрема, право на свободу і особисту недоторканість, принцип дії верховенства права, гарантія того, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави, гарантія захисту судом прав і свобод людини і громадянина, незалежності і недоторканості суду, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом“.
На думку Дмитра Гаврилюка, „оскаржуване положення призводить до втрати контролю над ув’язненням особи, так як судді не розглядають деталі та продовжують строк дії запобіжного заходу автоматично“. Заявник також вважає, що „положення оскаржуваної норми не передбачає дослідження судом обставин наявності ризиків перешкоджанню розслідуванню чи уникнення кримінальної відповідальності та наявності гарантій явки особи у судове засідання. Таким чином, особа утримується під вартою без вмотивованого судового рішення, тобто рішення про утримання особи під вартою не вимагає обґрунтування судом“.
Другий сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Шадрін.
Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
