2 травня 2026 року відбулася ювілейна конференція „Конституційна доктрина і юриспруденція: десятиліття інтелектуального діалогу“, присвячена 10-річчю Українського часопису конституційного права. Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України, представників академічної спільноти, міжнародних експертів та практиків конституційного права для обговорення еволюції українського конституціоналізму, ролі доктрини у формуванні судової практики та перспектив інтеграції у європейський правовий простір.
У заході взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Сергій Різник, Галина Юровська.
Відкриваючи захід, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників конференції та відзначив особливе значення Українського часопису конституційного права для розвитку сучасної конституційної доктрини. Він наголосив, що впродовж десяти років Часопис був не лише фаховим науковим виданням, а й майданчиком для змістовного діалогу між представниками конституційної юрисдикції, правничої науки, експертного середовища та практиками, які працюють над утвердженням верховенства Конституції України. Олександр Петришин також зауважив, що напрацювання наукової спільноти мають важливе значення для поглиблення аргументації у сфері конституційного права та розвитку практики конституційного правосуддя.
Суддя Конституційного Суду України, співредактор Українського часопису конституційного права Сергій Різник вітаючи учасників конференції, зазначив, що десята річниця Часопису є важливою нагодою не лише підсумувати зроблене, а й подивитися на розвиток українського конституціоналізму в ширшій перспективі. Він підкреслив, що сучасна українська конституційно-правова думка формується під впливом викликів війни, європейської інтеграції та практики Конституційного Суду України, а її подальший розвиток потребує постійного діалогу між наукою, судовою практикою і суспільством.
З вітальними словами до учасників заходу також звернулися ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Гладишевський, співредакторка Українського часопису конституційного права Олена Бориславська, а також старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок.
У межах заходу учасникам представили результати 10-річної діяльності Українського часопису конституційного права. Під час презентації було окреслено основні здобутки видання та його значення для розвитку національної конституційної доктрини.
Перша панельна дискусія „Український конституціоналізм в об’єктиві Українського часопису конституційного права“ відбулася під модеруванням судді Конституційного Суду України, доктора юридичних наук Сергія Різника. У ній взяли участь виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук, депутат Європейського парламенту, суддя Конституційного Суду Литви у відставці Дайнюс Жалімас, а також професор загальнотеоретичного правознавства та публічного права факультету правничих наук НаУКМА Юрій Ключковський.
Перша панель була присвячена осмисленню розвитку українського конституціоналізму крізь призму публікацій Часопису. Учасники обговорили трансформацію дослідницьких підходів — від постмайданного періоду до викликів конституціоналізму воєнного часу та євроінтеграції, а також питання формування власної теоретичної ідентичності української конституційної доктрини. У цьому контексті увагу було зосереджено на питаннях стійкості конституційного ладу, захисту людських прав і свобод в умовах воєнного стану, а також на необхідності збереження належного балансу між потребами безпеки держави та конституційними гарантіями.
Друга панельна дискусія була присвячена темі „Конституційне судочинство як діалоговий простір: між доктриною, інституціями та суспільством“. Її модерувала доктор юридичних наук, професор Олена Бориславська. До обговорення долучилися судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олександр Водянніков, завідувач кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“ Дмитро Терлецький, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин.
Учасники дискусії сфокусувалися на конституційному судочинстві як формі конституційного діалогу, обговорили природу взаємодії між Конституційним Судом України, парламентом, іншими органами влади та суспільством. Ефективність такого діалогу, на думку учасників, залежить від готовності державних інституцій до визнання спільної відповідальності за дотримання конституційних цінностей і принципів, включно з людськими правами. Дискусія засвідчила, що ефективність конституційного контролю значною мірою залежить не лише від змісту рішень Суду, а й від готовності інших інституцій сприймати їх як елемент такої спільної відповідальності за дотримання Конституції.
Окремий блок дискусії стосувався функціонування конституційного діалогу в умовах воєнного стану. Учасники відзначили, що в таких умовах значення конституційного діалогу суттєво зростає, посилюється потреба у збереженні відкритості конституційного судочинства до аргументів, що ґрунтуються на людських правах, принципах пропорційності та верховенства права.
Третю панельну дискусію „Національні конституційні суди в архітектурі ЄС: між лояльністю, автономією та ідентичністю“ модерував суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков. Участь в обговореннях взяли суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун, декан факультету правничих наук Національного університету „Києво-Могилянська академія“ Володимир Венгер, завідувач кафедри процесуального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професор юридичного факультету Вільнюського університету Оксана Щербанюк.
У центрі обговорення — питання балансу між конституційною ідентичністю, лояльністю до права ЄС та інституційною автономією, а також місце Конституційного Суду України у майбутньому європейському суддівському діалозі. Учасники звернули увагу на те, що конституційні суди держав-членів ЄС відіграють важливу роль у забезпеченні балансу між єдністю європейського правопорядку та збереженням засадничих конституційних цінностей держав. Наголошувалося, що національні конституційні суди є невід’ємним елементом системи стримувань і противаг в структурі урядування ЄС.
Окремою частиною конференції стала спеціальна сесія „Конституційне правосуддя як інструмент змін: новий етап співпраці КСУ та ОБСЄ“, під час якої було презентовано новий спільний проєкт Конституційного Суду України та Програми підтримки ОБСЄ для України «Посилення Конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права» (2026-2028), обговорено перспективи подальшої взаємодії, спрямованої на підтримку конституційного правосуддя, посилення інституційної спроможності Конституційного Суду України, розвиток професійного діалогу та утвердження стандартів верховенства права.
Конференція засвідчила, що український конституціоналізм перебуває у фазі інтенсивного розвитку, в якій доктрина, судова практика та міжнародний діалог формують спільний інтелектуальний простір. У цьому процесі Конституційний Суд України відіграє ключову роль як інституція, що не лише захищає Конституцію, її діалоговий простір, а й формує її сучасне розуміння.
Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Програмою підтримки ОБСЄ для України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Редакцією журналу „Український часопис конституційного права“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
