Судово-юридична газета, 16 липня 2021 р.

Розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки) має забезпечити достатній життєвий рівень та заохочувати працівника до покращення умов життя для себе і своєї сім’ї, – КСУ.

Конституційний Суд України визнав конституційними приписи частини шостої статті 6 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі – Закон) у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, частини шостої статті 96 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774) (про мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку). Таке Рішення Суд ухвалив у четвер, 15 липня, у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України. Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський, передає офіційний сайт КСУ.

Так, відповідно до частини шостої статі 6 Закону в редакції Закону № 1774 та частини шостої статті 96 Кодексу в редакції Закону № 1774 «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року».

 

Автори клопотання, зокрема, стверджували, що прожитковий мінімум не може використовуватися для встановлення мінімального посадового окладу (тарифної ставки), оскільки він є лише соціальною гарантією того, що мінімальна заробітна плата не буде встановлена нижче рівня величини, достатньої «для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості».

Народні депутати України наголошували, що після набрання чинності Законом № 1774 в оспорених нормах Закону та Кодексу для встановлення розміру мінімального посадового окладу (тарифної ставки) застосовано величину, яка у грошовому виразі є меншою, ніж та, що використовувалася для обчислення посадових окладів до внесення відповідних змін.

 

Аналізуючи оспорені приписи Закону в редакції Закону № 1774 та Кодексу в редакції Закону № 1774 у посутньому зв’язку з нормами інших актів права, що регулюють відносини з оплати праці та соціального захисту, Конституційний Суд України дійшов висновку, що «заробітна плата, не нижча від визначеної законом (мінімальна заробітна плата)», «прожитковий мінімум» та «мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка)» не є тотожними явищами, а повноваження визначати або встановлювати їх грошовий розмір мають різні органи державної влади – Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України.

Суд вказує, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не є різновидом державних соціальних гарантій і функційно застосовується під час формування тарифної системи оплати праці та є основою для диференціації розмірів заробітної плати. Водночас розмір мінімальної заробітної плати і розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки) не можуть бути нижчими від розміру прожиткового мінімуму. Зазначена відмінність суті мінімальної заробітної плати (мінімального розміру заробітної плати) та мінімального посадового окладу (тарифної ставки) дає Конституційному Суду України підстави для висновку про неоднаковість їхнього функційного призначення.

Конституційний Суд України констатує, що при визначенні розміру мінімальної заробітної плати та встановленні розміру мінімального посадового окладу (тарифної ставки) повноважні органи державної влади мають зважати на те, що їх розміри мають забезпечувати особисті потреби не лише кожного, хто працює, а й членів його сімʼї, якщо останні не здатні або не в змозі забезпечити своєю працею чи іншим чином задоволення цих потреб самостійно.

Таким чином, навіть у разі встановлення Кабінетом міністрів України мінімального посадового окладу (тарифної ставки) у розмірі, меншому за розмір мінімальної заробітної плати, застосування норм чинного законодавства в їх сукупності гарантує дотримання вимог частини четвертої статті 43 Конституції України.

Мінімальним розміром виплат, що їх має отримувати кожен як основне джерело існування для гарантування реалізації конституційного права на достатній життєвий рівень, є прожитковий мінімум, розмір якого з урахуванням його суті та призначення визначає Верховна Рада України у відповідному законі.

Конституційний Суд України вказав, що з метою виконання приписів Конституції та законів України Кабінет міністрів України на підставі оспорених норм Закону в редакції Закону № 1774 та Кодексу в редакції Закону № 1774 зобов’язаний встановлювати такий розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки), щоб його використання у тарифній системі оплати праці не лише забезпечило достатній життєвий рівень для того, хто працює, а й заохочувало працівника до покращення умов життя для себе і своєї сім’ї.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

URL: sud.ua.