3.3.2. Неприйнятність конституційної скарги

Зі змісту конституційної скарги вбачається, що, аргументуючи свої твердження щодо неконституційності оспорюваних положень Закону № 76, Павленко В.С. посилається на статтю 22 Конституції України, однак не вказує, яке саме її конституційне право було порушено внаслідок застосування цих положень. Оскільки стаття 22 Конституції України визначає гарантії реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина, то вона не може бути самостійним аргументом для обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень).

(абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Павленко Віри Сергіївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 3 пункту 11 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII від 16 липня 2018 року № 1-уп(II)/2018

Отже, конституційна скарга не відповідає вимогам частини першої статті 56, абзацу першого частини першої статті 77 Закону України „Про Конституційний Суд України“, а тому є неприйнятною, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 62 цього закону – звернення до Конституційного Суду України неналежним суб’єктом.
(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
     Ухвала Другого сенату Конституційного Суду про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Банк Форум“ Шевченка Олександра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VІІІ від 18 березня 2019 року № 15-у(II)/2019