№№ 272-2(ІІ)/18, 287-2(І)/18, 68-1(ІІ)/19, 116-1(І)/19, 220-3(ІІ)/19, 236-2(І)/19, 182-2(ІІ)/20
Таким чином, в основі тверджень автора клопотання про невідповідність положень частини третьої статті 309 Кодексу Конституції України лежать його припущення та інтерпретація цих положень, що не може вважатися обґрунтуванням їх неконституційності.
(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ящишена Олександра Вікторовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України від 10 вересня 2018 року № 272-2(ІІ)/2018
Стверджуючи, що питання перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури має визначатися виключно законами України, а не актами Кабінету Міністрів України, автор клопотання висловлює власне розуміння пункту 14 частини першої статті 92, частини другої статті 1311 Конституції України, яке полягає в тому, що „матеріально-побутове, і соціальне забезпечення прокурорів та інших працівників органів прокуратури є невід’ємною частиною організації та діяльності прокуратури“, а це не є обґрунтуванням неконституційності оспорюваних положень Закону № 76, Закону № 1697.
(абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Присяжнюк Софії Мусіївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII від 17 вересня 2018 року № 287-2(І)/2018
Крім того, Кіндратек В.В., Бещенюк О.Д. висловлюють припущення, що „Законом № 2147 фактично передбачалась можливість скасування кримінальної відповідальності, що істотно поліпшувало їх становище“. Але припущення не може вважатися аргументом на підтвердження неконституційності правових актів чи їх окремих положень (ухвали Конституційного Суду України від 17 лютого 2009 року № 5-у/2009, від 27 січня 2010 року № 2-у/2010).
(абзац шостий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кіндратек Вікторії Володимирівни, Бещенюк Оксани Дмитрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 13 березня 2019 року № 68-1(ІІ)/2019
На обґрунтування неконституційності приписів частини першої статті 402, статті 412 Кодексу та статті 13 Закону Заявниця наводить тексти статей Конституції України, Кодексу, надає власне бачення формулювання цих приписів, зазначає про неправомірні, на її думку, дії суддів та інших учасників судового провадження, що не може вважатися обґрунтуванням неконституційності приписів Кодексу та Закону, що оспорюються, в контексті вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
(абзац перший підпункту 4.4 пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження в справі за конституційною скаргою Козякової Світлани Юріївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів частини другої статті 7, частини десятої статті 10, пункту 2 частини першої статті 43, статті 121, пункту 5 частини четвертої статті 274, частини першої статті 402, статті 412 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 1 статті 3, статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" від 24 квітня 2019 року № 116-1(І)/2019
Конституційне подання містить ряд тверджень народних депутатів України про те, що положення Закону № 1680 дискримінують громадян України порівняно з жителями окремих районів Донецької та Луганської областей, зокрема за ознакою місця проживання, закріплюють відмінний від встановленого приписами Конституції України порядок діяльності органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, судів та прокуратури, також у конституційному поданні висловлено ряд інших припущень про те, що „діяльність загонів народної міліції призводитиме до порушень прав особи на життя, свободу, власність та інші природні права, які мають забезпечувати органи правопорядку“. Однак припущення не можуть вважатися належним обґрунтуванням тверджень неконституційності правових актів чи їх окремих положень (ухвали Конституційного Суду України від 17 лютого 2009 року № 5-у/2009, від 27 січня 2010 року № 2-у/2010, ухвали Великої палати Конституційного Суду України від 13 листопада 2018 року № 69-у/2018, від 19 березня 2019 року № 11-у/2019).
(абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", Закону України "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей", проекту Закону України про недопущення переслідування та покарання осіб - учасників подій на території Донецької та Луганської областей (реєстр. № 5082) від 19 серпня 2019 року № 220-3(ІІ)/2019
Проте припущення не може вважатися правовим аргументом на підтвердження неконституційності правових актів чи їх окремих положень (ухвали Конституційного Суду України від 17 лютого 2009 року № 5-у/2009, від 27 січня 2010 року № 2-у/2010).
(речення друге абзацу четвертого пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII від 3 вересня 2019 року № 236-2(І)/2019
Заявник, стверджуючи про неконституційність приписів частини третьої статті 309 Кодексу, ототожнює право на апеляційний перегляд справи як конституційно визначену засаду судочинства з правом на апеляційне оскарження будь-якого рішення, зокрема ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, проте таке ототожнення є хибним.
(абзац другий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Івасечка Сергія Ігоровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України від 27 серпня 2020 року № 182-2(ІІ)/2020
