4.4.16. Право знати свої права і обов’язки

4.4.16. Право знати свої права і обов'язки  №№ …, №№ 4-р(ІI)/25

Стаття 57 Конституції України містить норми, що спрямовані на забезпечення принципу верховенства права (правовладдя), та встановлює конституційну гарантію, що охоплює як суб’єктивне право особи знати свої права і обов’язки (частина перша), так й інституційний обов’язок держави забезпечити приступність нормативних приписів, що їх визначають (частини друга та третя).
     Право знати свої права і обов’язки та приступність нормативних приписів, що їх визначають, є серед конституційних гарантій юридичної безпеки особи і передбачності правозастосування.

(абзаци другий, третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини)
     Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2025 року № 4-р(ІI)/2025 у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ (щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування)

Рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів.

(друге речення абзацу третього підпункту 4.8 пункту 4 мотивувальної частини)
     Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2025 року № 4-р(ІI)/2025 у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ (щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування)

<…> припис частини першої статті 57 Основного Закону України є обов’язковим для усіх суб’єктів нормотворення та/або правозастосування, зокрема й органів адвокатського самоврядування.
     Частина перша статті 57 Конституції України встановлює, що „кожному гарантується право знати свої права і обов’язки“. Цей припис закріплює суб’єктивне право кожної особи на доступ до юридичної інформації, що стосується її правового статусу, а також визначає позитивні обов’язки держави щодо створення умов для реалізації цього права.
     Формула „гарантується право“ означає не декларативну вказівку на певне право, інтерес чи очікування, а конституційне визнання права, що має пряму дію і може бути безпосередньо застосоване. Таке право охоплює як матеріальні (зміст прав і обов’язків), так і процедурні (можливість доступу до інформації) аспекти правового статусу особи.
     Право знати свої права й обов’язки має кожен, тобто це право є універсальним і не залежить від професії чи статусу особи.

(підпункт 5.8 пункту 5 мотивувальної частини)
     Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2025 року № 4-р(ІI)/2025 у справі за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 57 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ (щодо оприлюднення актів органів адвокатського самоврядування)