№№ 253-2(І)/18, 286-2(І)/18, 295-2(І)/18, 378-3(ІІ)/18, 7-1(ІІ)/19, 21-1(ІІ)/19, 51-2(ІІ)/19, 59-2(І)/19, 63-2(І)/19, 117-1(І)/19, 169-3(І)/19, 179-1(І)/19, 215-2(ІІ)/19, 220-3(ІІ)/19, 236-2(І)/19, 6-2(ІІ)/21
У конституційній скарзі також не наведено аргументів, які підтверджували би порушення права автора клопотання на подання конституційної скарги у зв’язку з неухваленням в установлений строк Регламенту Конституційного Суду України. Відсутність положень щодо порядку попередньої перевірки конституційних скарг у Регламенті Конституційного Суду України, затвердженому Рішенням Конституційного Суду України від 5 березня 1997 року № 2-з зі змінами, чинному на момент звернення Холодова Т.Т. з конституційною скаргою від 8 листопада 2017 року (вх. № 18/4807), не може бути аргументом для визнання оспорюваних положень Закону неконституційними, оскільки вимоги щодо форми конституційної скарги передбачені саме в Законі, а не в Регламенті Конституційного Суду України.
(речення перше, друге абзацу сьомого пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Холодова Тимофія Тимофійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 57 Закону України "Про Конституційний Суд України", окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 4 вересня 2018 року № 253-2(І)/2018
Проте незгоду із законодавчим регулюванням правовідносин, а також неприйняттям органами державної влади підзаконних нормативно-правових актів на виконання вимог законів України не можна вважати підставою для визнання неконституційними законів України (їх окремих положень).
(речення друге абзацу четвертого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Саврицького Миколи Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 3, 42 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, частини двадцятої статті 86, підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII від 17 вересня 2018 року № 286-2(І)/2018
Однак цей факт не може вказувати на дотримання автором клопотання строку подання конституційної скарги, оскільки Законом України „Про Конституційний Суд України“ передбачено не внесення виправленої конституційної скарги, а лише подання її повторно з дотриманням вимог цього закону.
(речення друге абзацу четвертого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 20 вересня 2018 року № 295-2(І)/2018
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 57 Закону України „Про Конституційний Суд України“ повернення конституційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до Конституційного Суду України з дотриманням вимог цього закону.
Подання конституційної скарги повторно після її повернення керівником Секретаріату Конституційного Суду України є новим зверненням до Конституційного Суду України, тому автор клопотання повинен дотримуватися усіх вимог щодо форми, змісту та строків подання конституційної скарги, визначених у Законі України „Про Конституційний Суд України“.
(абзаци четвертий, п’ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Горбача Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90 та підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII від 11 грудня 2018 року № 378-3(ІІ)/2018
Твердження автора клопотання стосовно безпідставності повернення йому конституційної скарги керівником Секретаріату Конституційного Суду України, що стало причиною пропущення ним тримісячного строку подання конституційної скарги, є необґрунтованими, оскільки умовою прийнятності конституційної скарги є дотримання вимог статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України“. <…>
(абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ліщука Анатолія Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини двадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII від 18 грудня 2018 року № 381-3(ІІ)/2018
Як неодноразово вказував Конституційний Суд України, відсутність законодавчого врегулювання не може бути підставою для звернення до Конституційного Суду України (ухвали від 21 березня 2002 року № 9-у/2002, від 27 лютого 2013 року № 8-у/2013).
(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сухарського Даніеля Болеславовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України від 17 січня 2019 року № 7-1(ІІ)/2019
Також у конституційній скарзі Токар О.В. фактично висловлює незгоду з постановою апеляційного суду Сумської області від 28 вересня 2018 року. Однак незгода з судовим рішенням у конкретній справі не є підставою для перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень).
(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянки Токар Ольги Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини десятої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 31 січня 2019 року № 21-1(ІІ)/2019
З наведеного випливає, що предметом конституційної скарги може бути перевірка на конституційність лише того закону (його окремих положень), який був застосований в остаточному судовому рішенні у справі автора клопотання. Застосування оспорюваного закону в остаточному судовому рішенні у справі особи є умовою виникнення у цієї особи правосуб’єктності щодо звернення з конституційною скаргою до Конституційного Суду України та прийнятності конституційної скарги.
(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Прилуцького Валентина Назаровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 28 грудня 2014 року № 76–VIII, статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII, частин восьмої, сімнадцятої статті 50-1 Закону України „Про прокуратуру“ від 5 листопада 1991 року № 1789–XII, частини восьмої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII від 28 лютого 2019 року № 51-2(ІІ)/2019
(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Третьої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Гольник Лариси Владленівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу другого частини першої, пункту 2 частини шостої статті 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 19 червня 2019 року № 169-3(І)/2019
Стверджуючи про порушення конституційної процедури розгляду та ухвалення закону, автор клопотання має обґрунтувати, що таке порушення: по-перше, стосується саме конституційних процесуальних вимог; по-друге, є системним, грубим і таким, що істотно впливає на остаточний результат його ухвалення (Ухвала Великої палати Конституційного Суду України від 22 листопада 2018 року № 72-у/2018). Однак народні депутати України не навели аргументів в аспекті означених питань, що свідчить про відсутність обґрунтування тверджень щодо неконституційності Закону.
(речення друге, третє абзацу восьмого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" від 6 березня 2019 року № 59-2(І)/2019
Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України наголошує на тому, що звернення до Конституційного Суду України з конституційною скаргою не зупиняє перебігу тримісячного строку на її подання, встановленого пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України „Про Конституційний Суд України“. Повернення конституційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до Конституційного Суду України за умови дотримання вимог Закону України „Про Конституційний Суд України“; подання конституційної скарги повторно після її повернення керівником Секретаріату Конституційного Суду України є новим зверненням до Конституційного Суду України, тому автор клопотання повинен дотримуватися усіх вимог щодо форми, змісту та строків подання конституційної скарги, визначених у названому законі. <…>
(абзац четвертий підпункту 2.1 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Скоробогатька Олега Леонідовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту "и" пункту 18 частини другої статті 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 11 березня 2019 року № 63-2(І)/2019
У розумінні пункту 1 частини першої статті 77 Закону України „Про Конституційний Суд України“ вичерпанням всіх національних засобів юридичного захисту необхідно вважати розгляд судами апеляційної та касаційної інстанцій справи по суті, у тому числі за нововиявленими або виключними обставинами.
(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Стукана Олександра Олексійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 93 Кримінального кодексу Української РСР від 28 грудня 1960 року від 24 квітня 2019 року № 117-1(І)/2019
Положення закону, яким до іншого закону вносяться зміни, після набрання чинності стають невід’ємною частиною закону, який зазнає змін. Оспорювані положення Закону № 76 після внесення змін до статті 48 Закону № 796 вичерпали свою дію, тому не можуть бути предметом конституційного контролю.
(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бритун Тетяни Геннадіївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини п'ятої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту 8 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ від 25 червня 2019 року № 179-1(І)/2019
Зі змісту положень частини третьої статті 8, частин першої, четвертої статті 55, статті 151-1 Конституції України та пункту 9 статті 7, пункту 6 частини другої статті 55, абзацу першого частини першої статті 56 Закону України „Про Конституційний Суд України“ у їх системному зв’язку вбачається, що конституційна скарга є засобом захисту конституційних прав і свобод людини, порушених унаслідок застосування закону. Тому, розглядаючи конституційні скарги, Конституційний Суд України здійснює перевірку оспорюваного закону України (його окремих положень) на відповідність нормам розділу ІІ „Права, свободи та обов’язки людини і громадянина“ Конституції України.
Отже, у розумінні приписів пункту 6 частини другої статті 55, абзацу першого частини першої статті 56 Закону України „Про Конституційний Суд України“ належним обґрунтуванням конституційної скарги вважаються аргументи про те, що нормам розділу ІІ Конституції України суперечить оспорюваний закон України (його окремі положення), а не спосіб його застосування судами. Така суперечність може проявлятися у випадках, коли оспорюваний закон України встановлює обмеження змісту чи обсягу конституційних прав і свобод або унеможливлює їх реалізацію.
(абзаци третій, четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Нікітенко Оксани Петрівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини першої статті 273 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 30 липня 2019 року № 215-2(ІІ)/2019
За даними офіційного веб-сайту Верховної Ради України Законопроект було прийнято в цілому 16 вересня 2014 року. Проте на офіційному веб-сайті Верховної Ради України немає відомостей щодо підписання Законопроекту як закону Головою Верховної Ради України, направлення Президентові України, підписання Президентом України або повернення для повторного розгляду Верховною Радою України, дати офіційного оприлюднення.
Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України вважає, що оскільки Законопроект не пройшов усі стадії законодавчої процедури, встановленої Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України „Про Регламент Верховної Ради України“, та не набрав чинності у передбаченому частиною п’ятою статті 94 Конституції України порядку, то він не може бути предметом конституційного контролю у розумінні пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України.
(абзаци четвертий, п’ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", Закону України "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей", проекту Закону України про недопущення переслідування та покарання осіб – учасників подій на території Донецької та Луганської областей (реєстр. № 5082) від 19 серпня 2019 року № 220-3(ІІ)/2019
Оскільки положення статті 129 Конституції України визначають основні засади судочинства, а не встановлюють конкретних прав людини, то вони не можуть бути самостійним аргументом для обґрунтування тверджень щодо неконституційності оспорюваного положення Закону.
(речення друге абзацу п’ятого пункту 2 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗЛІССЯ" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII від 3 вересня 2019 року № 236-2(І)/2019
Свободу пересування та право вільно залишити територію України гарантовано приписами частини першої статті 33 Конституції України. Окремі обмеження зазначених прав, встановлені законом (у цьому випадку приписами Кодексу в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, низки обов’язків), за своїми наслідками та ступенем суворості не є тотожним обмеженням свободи та особистої недоторканості, яких зазнає особа, що перебуває в ізоляції у зв’язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
(абзац шостий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини)
Ухвала Другої колегії Другого сенату Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шевчука Миколи Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України від 14 січня 2021 № 6-2(ІІ)/2021
