Константий О. В. Окрема думка як процесуальний засіб гарантування незалежності судді. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 1. С. 660-663.
У статті розглядаються питання окремої думки судді як процесуального засобу гарантування суддівської незалежності. На основі аналізу положень міжнародних та національних актів права зроблено висновок, що здійснення суддею правосуддя незалежно є його професійним обов’язком, а також гарантією утвердження прав і свобод людини, авторитету судової влади в суспільстві. Право судді на викладення окремої думки визначено одним із допустимих засобів забезпечення «внутрішньої» суддівської незалежності, поряд із належним рівнем винагороди за працю, наданням можливості повідомляти про втручання в діяльність до Вищої ради правосуддя тощо. З’ясовано, що в законодавстві України реалізовано модель відкритості змісту окремих думок суддів як Конституційного Суду, так і загальних судів. Підсумовано, що надання права на окрему думку судді будь-якого суду, а опублікування змісту цих думок на веб-сайті Конституційного Суду та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить про демократизм побудови судової системи України. Відзначено, що у спосіб подання окремої думки суддя має можливість висловити свою власну професійну точку зору з питання належного способу застосування норм права у справі. Водночас вказано, що судді мають належним чином обґрунтувати свої окремі думки, подавати їх для опублікування в розумний строк, не використовувати для прикриття своїх недоброчесних вчинків, непроцесуальних відносин із учасниками справи. Наголошено, що керівники судів, інші судді, посадові особи будь-яких інших органів влади повинні утримуватися від втручання в конституційно і законодавчо гарантовану можливість суддів висловлювати окремі думки до рішень у справах, не вживати заходів для ініціювання суддівської відповідальності за подачу окремих думок.
