Закон і правові межі регулювання суспільних відносин

Селіванов А. О. Закон і правові межі регулювання суспільних відносин. Новий шлях до права : колективна монографія / Національна академія правових наук України; керівник авт. кол. А.О. Селіванов. Київ : Логос, 2021. С. 38-48.

У публікації зазначено, що сучасний період у роботі Верховної Ради України (парламенту) характеризується широкою сю і пробігає у «турбулентному» режимі. Міністерства, різноманітні ініціативні групи народних депутатів, комітетів та інших суб’єктів законотворчої ініціативи розглядають кращі засоби правотворчості, залучається також народна ініціатива. Проекти, пропозиції і рекомендації політичних партій враховуються у створенні законів і формуванні галузей права. Таким чином, свіжий потік законодавчої ініціативи створює спільне законотворення, відкриваючи нову еру в історії українського права, яке стає законодавством народних представників, що спрямоване на покращення і перетворення суспільного життя. Створюються нові закони, але цей процес не обходиться без помилок, суб’єктивних уявлень і порушень Конституції України, міжнародних конвенцій і договорів, ратифікованих Верховною Радою України. Акцентовано, що конституційний режим деформується втручанням нових законів, які не придатні для суспільного вжитку. Про це наочно свідчить практика конституційного контролю такою державною інституцією, як Конституційний Суд України. На думку автора, процес створення законів у більшості випадків, якщо вони концептуально не передбачають окремо правову ідею, стратегію дій, можуть руйнувати цілісну структуру правового регулювання і стають баластом у правовій системі. Резюмовано, що закон «Про систему юрисдикцій та їх розмежування щодо компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування», в якому було б чітко проведено розмежування проваджень і процедур з питань їх відання, має стати основним критерієм юрисдикційних повноважень та правового регулювання у сфері діяльності суб’єктів державної влади й управління.

Переглянути текст