- Широким можливостям законодавця у прийнятті рішень на практичне виконання свого обов’язку щодо забезпечення суддям і прокурорам належного утримання згідно з положенням абзацу 5 статті 33 ОЗ відповідає стриманий конституційний контроль правових норм, який обмежується перевіркою на очевидність фактичного неналежного виконання конституційних вимог. Перевірка факту, чи заробітні плати чиновників дійсно були очевидно недостатніми, має здійснюватися за допомогою сукупного розгляду та аналізу різних критеріїв із залученням належних референтних груп.
- У рамках такого сукупного розгляду та аналізу доречно визначити орієнтовні показники у вигляді конкретних числових значень, які відбивали б структуру та рівень грошового утримання, що відповідало б конституційним вимогам. Параметри та критерії для визначення таких показників повинні виходити з суті конституційного принципу повного утримання для чиновників і мати економічне підґрунтя.
- Доцільними є п’ять параметрів, які закладені у судову практику Федерального Конституційного Суду у питанні щодо принципу повного утримання чиновників та мають індикаторний характер у визначенні неконституційності рівня утримання чиновників (очевидна різниця між зміною розміру заробітної плати чиновників, з одного боку, та зміною розміру заробітних плат працівників публічної служби, найманих на умовах тарифних угод, індексу номінальної заробітної плати та індексу споживчих цін, з іншого боку, а також очевидна різниця розміру заробітної плати чиновників у зіставлені з іншими референтними групами у системі публічної служби та у зіставленні з іншими федеральними землями). Якщо більшість цих параметрів виконана (перший етап перевірки), у такому випадку існують підстави для припущення про наявність заниженого утримання, що суперечить вимогам конституції. Далі припущення може бути спростоване або обґрунтоване шляхом сукупного зважування інших критеріїв, релевантних для питання утримання чиновників (другий етап перевірки).
- Якщо внаслідок сукупного розгляду та аналізу буде встановлено, що утримання, критиковане як недостатнє, можна кваліфікувати як занизьке і таке, що суперечить конституції, у такому випадку перевіряється можливість виправдання такої ситуації як винятку, спираючись на положення конституції. Принцип відповідного посаді повного утримання є частиною інституційної гарантії, пов’язаної з традиційними принципами чиновництва та закріпленої в абз. 5 ст. 33 ОЗ. Якщо цей принцип вступає у колізію з іншими конституційними цінностями та інститутами, його відповідно до принципу практичної конкордантності необхідно – так само як і у випадках з іншими конституційними колізіями – м’яко збалансувати, застосовуючи при цьому метод зважування (третій етап перевірки). Зокрема відповідно до речення 1 абзацу 3 статті 109 статус конституційно норми має заборона створення нових боргів.
- Окрім конституційної вимоги щодо забезпечення мінімального повного утримання для суддів і прокурорів вимога щодо утримання для суддів і прокурорів підпадає також під дію відносного захисту правових норм. Це означає, що законодавець має право зменшувати або урізати заробітні плати за умови, що такі кроки є об’єктивно обґрунтованими.
- Встановлюючи розміри заробітних плат законодавець зобов’язаний дотримуватися процедурних вимог, передусім це стосується вимоги щодо надання обґрунтування своїм рішенням.
Федеральний Конституційний Суд, Рішення Другого Сенату від 5 травня 2015 року у справах за номерами: 2 BvL 17/09, 2 BvL 1/14, 2 BvL 6/12, 2 BvL 5/12, 2 BvL 4/12, 2 BvL 3/12, 2 BvL 18/09
Покликання для цитування рішення ФКС, Рішення Другого Сенату від 5 травня 2015 року у справах: 2 BvL 17/09, 2 BvL 1/14, 2 BvL 6/12, 2 BvL 5/12, 2 BvL 4/12, 2 BvL 3/12, 2 BvL 18/09 (номер рядків 1 - 196), http://www.bverfg.de/e/ls20150505_2bvl001709.html
Ідентифікатор Європейської судової практики:
ECLI:DE:BVerfG:2015:ls20150505.2bvl00170
Мова оригіналу: німецька.
