Права, свободи і обов’язки людини і громадянина

№№ 6-уп(І)/20, 21-уп(ІІ)/20
Порушення рівності конституційних прав і свобод означає, що особа або група осіб за визначеними у статті 24 Конституції України ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, отримує привілеї або зазнає обмеження у визнанні, реалізації чи користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та потрібними.
(абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини)
     Ухвала Першого сенату Конституційного Суду України про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Поклонської Наталі Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII від 8 квітня 2020 року № 6-уп(І)/2020

Перший сенат Конституційного Суду України вважає, що під правомірним обмеженням конституційних прав і свобод людини і громадянина слід розуміти передбачену Конституцією України можливість втручання держави за допомогою юридичних засобів у зміст та обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина, що відповідає вимогам верховенства права, потрібності, доцільності та пропорційності у демократичному суспільстві. Метою такого обмеження є охорона основоположних цінностей у суспільстві, до яких належать, зокрема, життя, свобода та гідність людини, здоров’я і моральність населення, національна безпека, громадський порядок.
(абзац другий пункту 5 мотивувальної частини)
     Ухвала Першого сенату Конституційного Суду України про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Поклонської Наталі Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII від 8 квітня 2020 року № 6-уп(І)/2020

 

Право на оплату праці є невід’ємною частиною права власності кожного, у тому числі державних службовців, відповідні вимоги особливо важливі для прокуратури з огляду на близькість та доповнюючу природу завдань суддів і прокурорів, що передбачають аналогічні вимоги та гарантії стосовно статусу, умов роботи та заробітної плати.

(абзац другий пункту 4 мотивувальної частини)
     Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України про закриття конституційного провадження у справі за конституційними скаргами Клименка Олексія Вікторовича, Цимбала Михайла Андрійовича, Мироненка Станіслава Станіславовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пункту 9 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2015 рік“, пункту 11 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік“, абзацу п’ятдесят першого підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин“, пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України від 7 жовтня 2020 року № 21-уп(ІІ)/2020

 

Developed with the support of OSCE Project Co-ordinator in Ukraine
© 2024 Constitutional Court of Ukraine